23 квітня 2020 року з ініціативи Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів та молодих вчених хімічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася вже традиційна неформальна подія – хімічні діалоги. Карантинний режим не став на заваді обміну результатами досліджень між молодими вченими факультету. Захід вперше відбувся в онлайн-форматі на платформі «ZOOM».
Коли Земля страждає від пандемії, космос і можливість стати до нього ближчими пробуджують нову хвилю наукового інтересу. Тож цього разу темою для розмови стали ракетні двигуни та рідкі ракетні палива. Про те, за допомогою яких хімічних реакцій та важливих елементів людство отримало змогу зробити свій «великий крок» у космічні глибини, розповів своїм колегам студент другого курсу хімічного факультету Артем Янчак.
Умовно його доповідь можна розділити на дві частини. Під час першої спікер окреслив будову та функціонал двигуна ракети з хімічної та частково фізичної перспективи, пояснивши яким чином і за допомогою яких матеріалів досягається потужність, яка дозволить підняти апарат за межі атмосфери Землі.
Розмова плавно перейшла до другого блоку тез, які мали на меті розповісти детальніше про види пального для двигунів, зокрема про рідкий водень, гідриди азоту, гідразин тощо. Артем Янчак пояснив різницю між тим чи іншим різновидом палива не лише з погляду відповідних хімічних реакцій, але й виокремив їхні економічні переваги та недоліки. «Найефективнішим хімічним ракетним паливом на сьогодні є водень, проте з ним доволі складно працювати. Тому найбільш вигідно використовувати керосин у парі з рідким киснем як окисником в довгостроковій перспективі. Це дешево, некріогенно та безпечно», – зазначив Артем Янчак.
Кожен охочий мав змогу підтримати дискусію, поставити запитання чи уточнити найцікавіші деталі дослідження, таким чином відстань між учасниками хімічного діалогу не спричинила дискомфорту та була нівельована бажанням вивчати щось нове і ділитися науковою інформацією.
Загалом такі зустрічі на хімічному факультеті тривають вже понад пів року з регулярністю приблизно раз на місяць. Про ідею організації цих заходів розповіла голова Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів та молодих вчених хімічного факультету Марія Лопачак.
«Коли майбутні вчені обирають свою кафедру, вузьку спеціалізацію, вони зосереджуються на певній галузі хімії і не завжди мають час та можливість вивчати щось ширше. Для того, аби урізноманітнити позалекційне життя, ми вирішили створити можливість «від студентів для студентів», що передбачає цікаві, небанальні та актуальні дискусії. Саме так виникли хімічні діалоги. Тут у дружній атмосфері ми разом обговорюємо теми, які стосуються хімії, шукаємо істину і доходимо до своїх самостійних наукових висновків», – пояснила Марія Лопачак.
Окрім космічних тематик, учасники діалогів вже розмовляли про реакції, які викликає канабіс в організмі людини, вели дискусію про хімічні матрьошки та прототип нікельметалогідридного акумулятора, який можна створити своїми руками. За словами організаторки, такі ініціативи мотивують студентів шукати теми для досліджень, позбавляють страху ставити запитання та виступати перед аудиторією і, безумовно, тренують аналітичне мислення та поглиблюють наукові знання.
А для усіх, «хто все ще мріє стати космонавтом, коли виросте», члени товариства обіцяють другу частину хімічного діалогу з Артемом Янчаком і закликають стежити за подіями на сторінці Студентського наукового товариства хімічного факультету в мережі Facebook.