Представники Верховного Комісара ООН в Україні з питань біженців, Державної прикордонної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області, громадських об’єднань вимушених переселенців, національних товариств (організацій) у Львові та Управління соціального захисту у Львівській області взяли участь у засіданні круглого столу «Глобальна міграційна криза: виклики державі та людині», який відбувся 23 лютого 2016 року на факультеті міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка.
Під час засідання учасники обговорили політико-економічний і демографічний вимір міграції та правовий статус внутрішньо переміщених осіб в Україні, обмінялися міркуваннями щодо врегулювання питання вимушених переселенців (біженців війни в Україні та Сирії), зазначили перелік міжнародних інституцій із дотримання та захисту прав людини й окреслили межі явища мультикультуралізму в Європі та Україні.
Модератором заходу був кандидат історичних наук, доцент кафедри міжнародних відносин і дипломатичної служби факультету міжнародних відносин Олександр Кучик.
«Тут зібралися фахівці із питань міграційної кризи, які всебічно досліджують це явище. Вони вивчають причини, що зумовили міграційний процес та його зв’язок із геополітичними й економічними трендами, які сьогодні є у світі, – розпочав дискусію Надзвичайний і Повноважний посол України, декан факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка Маркіян Мальський.
Маркіян Мальський переконаний, що сучасна міграційна хвиля виявилася сильнішою за фінансові колапси, адже порушила основи Європейського Союзу, а відтак, вивчення й дослідження цього процесу є цікавим нам насамперед тому, що він торкається низки фундаментальних основ функціонування систем міжнародної безпеки державних інституцій.
Говорячи про міграційні процеси та виклики для України, дипломат зазначив, що ця хвиля міграції має дещо інше забарвлення. За словами Маркіяна Зіновійовича, вона відрізняється від попередніх тим, що «сьогодні мігранти – це біженці, які втікають зі своєї країни під загрозою смерті, тоді як раніше люди ставали трудовими чи політичними мігрантами за власним бажанням».
Про бачення соціального і соціокультурного виміру міграції йшлося у доповіді кандидата соціологічних наук, асистента кафедри історії та теорії соціології ЛНУ ім. Івана Франка Ольги Ровенчак.
Науковець відзначила, що сьогодні міграція – це соціокультурний феномен, що має політичні й економічні причини. А каталізатором цієї міграції стали військові дії, економічний і політичний розвиток країни. На думку соціолога, сучасна хвиля міграції – це також і демографічна експансія. «Як наслідок, у Європі не очікується приріст населення до 2030 року», – зауважила Ольга Ровенчак.
У рамках засідання круглого столу учасники дискусії порушили питання позитивних рис міграційних процесів у світі. Старший науковий співробітник Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень у м. Львові Валентина Засадко зазначила, що багато країн і міст у світі, левову частку населення яких становлять мігранти, є успішними. «До прикладу, у Канаді понад 20% населення – мігранти, в Австралії – 25%, Дубаї – 83% населення іноземного походження, Брюссель – 62%, Торонто – 46%…», – навела статистичні дані Валентина Вікторівна.
Говорячи про позитивні риси, які характеризують мігрантів, Валентина Засадко виокремила такі: покращення демографічної ситуації в країні; зростання продуктивності праці; економія на витратах на освіту, а також культурне збагачення. «Як свідчать останні дослідження, частка мігрантів, які зараз проживають у Львові, віком 35-55 років – 50%. Це свідчить про те, що вони потенційно можуть і повинні займатися трудовою діяльністю, а відтак і працювати на розвиток міста», – переконана Валентина Вікторівна.
Учасники обговорення також порушили питання соціально-економічних вимірів зовнішньої української міграції, її особливостей і викликів у сучасних кризових умовах.
У цьому контексті науковий співробітник Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» Оксана П’ятковська зазначила, що впродовж останніх років простежується тенденція до зростання обсягів міжнародних мігрантів в абсолютних та відносних показниках.
«Згідно з останніми дослідженнями у 2015 році загальна кількість мігрантів у світі становила 243, 7 млн осіб. Утім, соціологи зауважили, що зменшується частка мігрантів-жінок. Україна займає 7 місце в глобальному рейтингу країн-донорів – чисельність мігрантів із нашої держави становить 6 млн. осіб», – повідомила експерт і сформувала перелік найпопулярніших країн серед українських трудових мігрантів. За її словами, це РФ, Польща, Чеська Республіка, Італія, Німеччина, що дещо відрізняється від офіційних даних, представлених у звіті Державної міграційної служби, де виділені такі країни працевлаштування українських мігрантів, як Кіпр, Маршалові острови, Греція.
Оксана П’ятковська охарактеризувала міграційну динаміку в період з 2008 по 2015 роки в Україні. «Проаналізувавши дані, можна впевнено стверджувати, що сьогодні знижується обсяг короткострокових мігрантів і водночас зростає частка мігрантів із урегульованим статусом (набуття громадянства або статусу резидента). Також збільшується кількість осіб із повною вищою освітою та простежується тенденція до зміни країни призначення. Здебільшого українські трудові мігранти повертаються із Російської Федерації та мігрують до країн ЄС», – зазначила експерт.
Під час засідання круглого столу учасники порушили питання діяльності міжнародних інститутів із захисту прав біженців і мігрантів.
Про реальні проблеми, які виникли в Україні, зокрема у Львівській області з початком військових дій на сході та анексії Кримського півострова, розповіли заступник голови ГО «Крим SOS», координатор співпраці з Управлінням ВКБ ООН Олександра Сорокопуд і координатор юридичного напряму організації «Крим SOS» В’ячеслав Ломброзо.
Як зазначила Олександра Сорокопуд, першою проблемою, з якою вони зіткнулися, – це «відсутність досвіду роботи наших органів управління в ситуації, коли зі сходу України та Криму приїжджають внутрішньо переміщені особи – біженці, які втікають від війни і які не згодні з фактом анексії півострова».
«Нам потрібно було в польових умовах вивчати аналітику, досліджуючи хто приїхав, звідки, скільки ще людей планує приїхати, їхній соціальний стан тощо. Паралельно працювали і з громадськістю», – розповіла про труднощі в роботі громадської організації Олександра Сорокопуд.
Координатор юридичного напряму організації «Крим SOS» В’ячеслав Ломброзо наголосив на тому, що Україна досі не може створити відповідних правових актів щодо врегулювання питань внутрішньо переміщених осіб.
Також під час круглого столу йшлося про особливості правового становища мігрантів у контексті українського та європейського досвіду, питання міграційної кризи в Європі та заходи сусідніх країн-членів ЄС щодо посилення охорони своїх кордонів. Крім того, експерти зосередили увагу на основних характеристиках міжнародного права.
