11 грудня 2019 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулася зустріч із лауреаткою Міжнародної премії імені Івана Франка, професоркою Міланського університету Марією Ґрацією Бартоліні. У рамках свого візиту Марія Ґрація Бартоліні провела для студентів та викладачів Університету відкриту лекцію, присвячену аналізу філософського бачення Григорія Сковороди в загальноєвропейському контексті. Під час лекції професорка також презентувала свою монографію «Пізнай самого себе. Неоплатонічні джерела в творчості Г. С. Сковороди», за яку була удостоєна премії.
Марія Ґрація Бартоліні – італійська славістка і дослідниця українських ранньомодерних текстів. На засіданні журі Міжнародної премії імені Івана Франка, яке відбувалося 28-29 червня в Інституті славістики Віденського університету (Австрія), Марію Ґрацію Бартоліні було обрано лауреаткою премії у номінації «За вагомі досягнення у галузі україністики». До складу міжнародного журі увійшло 12 вчених із університетів України, США, Австрії, Італії, Словаччини та Польщі.
Міжнародна премія імені Івана Франка була заснована у 2015 році Міжнародним фондом Івана Франка і щорічно присвоюється за наукові відкриття, здобутки та заслуги дослідників у галузі україністики та соціально-гуманітарних наук. Премія має на меті спонукати науковців з усього світу до вивчення україністики, соціально-гуманітарних наук, а також наукової та творчої спадщини Івана Франка.
Перед початком лекції до вступного слова запросили декана філологічного факультету, професора Святослава Пилипчука, який входив до складу журі конкурсу. Він детальніше розповів про значення та мету премії та про лауреатів минулих років.
Директор Міжнародного фонду Івана Франка Ігор Курус розповів про ідею премії, а також ознайомив присутніх із процедурою визначення лауреатів, яка дає змогу виокремити унікальні роботи. За словами Ігоря Куруса, цьогоріч на розгляд журі було подано 27 наукових робіт, які охоплювали 13 наукових дисциплін. Свої пропозиції щодо номінацій подали представники 22 університетів Канади, Данії Сербії, України та інших держав. Цьогоріч журі прийняло рішення обрати переможця лише в одній номінації – «За вагомі досягнення в галузі україністики».
Марія Ґрація Бартоліні розпочала свою лекцію із презентації книги «Пізнай самого себе. Неоплатонічні джерела в творчості Г. С. Сковороди». Вона зазначила: «У книзі я зосередила увагу на аналізі того, чим Сковорода завдячує неоплатонічній думці у християнській інтерпретації». До уваги було взято творчість улюблених авторів Григорія Сковороди, перелік яких наводить його учень, а згодом уточнює та доповнює сам Григорій Сковорода. Це, зокрема, твори Філона Александрійського, Климента Александрійського, Ойгена, Максима Сповидника, Августина, Григорія Великого та інших. За словами авторки, «пошук відповідностей та текстуальних аналогій між творами українського письменника та мислителів, яких він найбільше любив і читав, у книзі поміщається у чіткі інтерпретаційні рамки».
Відкрита лекція лауреатки для студентів Львівського університету мала назву «Просторові метафори пізнання самих себе у творчості Сковороди: біблійні та патристичні джерела» і була зосереджена на аналізі деяких аспектів сковородинського пізнання самого себе. Авторка підняла питання філософських засад процесу самопізнання у творчості Григорія Сковороди. «Якщо детально розглянути метафоричне полотно діалогів, які присвячені темі пізнання самого себе, можна побачити, що більшість метафор, застосованих Сковородою до опису самопізнавального процесу, тяжіють до просторового протиставлення внутрішнього і зовнішнього, поверхового і глибинного, закритого і відкритого. Іншими словами, текстове представлення пізнання самого себе основується на просторовій метафоризації процесу, з допомогою якого, за неоплатонічною діалектикою, матерія повертається до Бога», – розповіла лекторка. Свій виступ Марія Ґрація Бартоліні зосередила на доведенні думки про те, що пізнавати самого себе означає рухатися з якогось місця, що відповідає найнижчому ступеню психологічної автентичності, в напрямку до більш автентичного буття – домівки «я». Професорка розглянула проблему діалектики внутрішнього-зовнішнього у творчості Сковороди, його тлумачення домівки «я» як будинку серця та засади «християнського сократизму» філософа.
Після виступу лауреатки та обговорення її лекції до слова зголосилися Ярослава Мельник, Святослав Пилипчук та Ярослав Гарасим. Професорка Ярослава Мельник розповіла про те, чому вирішила висунути на премію роботу Марії Ґрації Бартоліні. Професор Святослав Пилипчук розповів про роботу журі конкурсу і наголосив, що «великою перевагою цієї роботи було те, що постать українського філософа авторка намагається (і робить це успішно) вписати в загальноєвропейський контекст, показати, наскільки величним і глибоким є Сковорода, наскільки його філософія перегукується із загальноєвропейською філософією і наскільки християнські цінності для нього є важливими».
Професор Ярослав Гарасим розповів про співпрацю з Міжнародним фондом імені Івана Франка і про значення його діяльності: «Співпраця із фондом є дуже цікавою, а насамперед продуктивною й ефективною. Я вважаю, що цьогорічні результати конкурсу премії імені Івана Франка є своєрідним тріумфом україністики в світі, тому що дуже довгий час україністика була загорнута в славістику і навіть у русистику, і все зводилось до того, що не було інформації про українську культуру, не було достойних вчених, які б її досліджували. Марія Ґрація Бартоліні – це представниця того нового покоління, яке бачило русистику, але зрозуміло, що україністика глибша, і це дуже приємно. Це стало можливим завдяки діяльності Міжнародного фонду імені Івана Франка, який не має державної підтримки, але доводить, що українці можуть відбудовувати свою державу навіть за її межами».
Насамкінець Ігор Курус висловив вдячність спонсорам премії та людям, які активно підтримують діяльність фонду, а також анонсував наступний конкурс на Міжнародну премію імені Івана Франка, розповів про нововведення та вимоги до робіт. Зокрема, він зазначив, що у 2020 році премія буде присуджуватися в одній номінації. До розгляду будуть прийматися наукові роботи, які мають міжнародне значення і належать до соціально-гуманітарних дисциплін, але ґрунтуються на засадах наукового осмислення історичних або сучасних процесів в культурі, політиці або суспільному житті України.
