23 травня 2017 року у Правничому коледжі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулась творча зустріч студентів і викладачів зі співзасновником Української Гельсінської групи Мирославом Мариновичем. Темою зустрічі була діяльність Української Гельсінської групи в контексті легальних форм протистояння тоталітарному режимові.
Директор Правничого коледжу Володимир Цікало висловив подяку за те, що високоповажний гість знайшов час зустрітися з майбутніми юристами і зазначив, що безпосереднє спілкування з відомим правозахисником є надзвичайно важливим для розуміння практичної складової реалізації прав людини.
«Це зовсім інше спілкування, зовсім інший предмет розмови, адже погляд щодо реалізації прав людини, який має Мирослав Маринович, суттєво відрізняється від того, що ви чули на усіх попередніх зустрічах», – зазначив Володимир Ігорович.
На початку свого виступу Мирослав Маринович наголосив, що в Україні рух опору мав на кого рівнятися, беручи натхнення від попередніх етапів національно-визвольних змагань.
«Мати розповідала про УПА. Це відклалося у пам’яті і давало відчуття естафети, розуміння причетності до великого руху», – зазначив Мирослав Франкович. Згодом, відповідаючи на питання одного зі студентів, гість із великою вдячність та синівською любов’ю згадував про свою матір: «Моя мати зробила дуже важливе – вона витворила людську атмосферу серед тодішнього мого життя у таборах і на засланні, неодноразово приїжджаючи до мене».
Також Мирослав Маринович розповів про створення Української Гельсінської групи і її представників, а також про арешти і постійні намагання радянської влади зламати і знищити українських борців за права людини. Обґрунтовуючи свій вступ до цієї групи, Мирослав Франкович зазначив: «Ми від початку розуміли, що на нас очікує арешт. Але також усвідомлювали, що нам буде соромно глянути собі в очі, якщо визнаємо, що ми боїмося і готові схиляти голову. Мені не хотілося цього визнавати».
Попри усі небезпеки і постійний тиск, Мирослав Маринович згадує цей час як дуже світлий момент власного життя. За його словами, тоді відчувалось піднесення, яке важко пережити навіть коли ти перебуваєш на свободі.
Відповідаючи на питання щодо тогочасної підтримка світових лідерів, Мирослав Маринович зазначив: «Заслуга світових лідерів у тому, що вони підняли на високий рівень ідею прав людини, яка від звичайної риторики перейшла у сферу міждержавних відносин. Уряди інших держав обстоювали права людини, але активнішими були громадянські суспільства. Ця тенденція зберігається і до теперішнього часу».
Завершив зустріч Мирослав Франкович словами: «Зло завжди хоче напсувати, але Господь це компенсовує і дуже щедро обдаровує добром».
