У грудні 2019 року у Львівському університеті відбулися засіданнями Науково-технічної ради (НТР), під час яких учасники зібрань заслухали та обговорили підсумкові річні звіти про наукову роботу факультетів і структурних підрозділів Університету. На останньому такому засіданні Науково-технічна рада затвердили Ухвалу «Про підсумки наукової діяльності Університету у 2019 році» та окреслила основні завдання ЛНУ ім. Івана Франка у сфері науки і техніки.
Згідно з ухвалою НТР, 2019 рік став для Львівського університету періодом вагомих здобутків у науковій роботі. Хороші результати продемонстрували як працівники, так і студенти та аспіранти Університету, які брали активну участь у наукових конференціях, займалися фундаментальними дослідженнями та прикладними розробками у різних галузях знань, після чого публікували результати своїх напрацювань у всеукраїнських і міжнародних виданнях.
Загалом у 2019 році в Університеті виконували 40 тем за держбюджетною тематикою (обсяг фінансування становив 20175,8 тис. грн), 6 тем за спеціальною тематикою (900,0 тис. грн), 3 госпдоговори (463,9 тис. грн). Обсяг фінансування для підтримки шести наукових об’єктів національного надбання України становив 4787,7 тис. грн. Отримано 10 ґрантів на суму 9652,3 тис. грн. з інших джерел фінансування.
Плідна праця вчених Університету у різних галузях наукових досліджень вже традиційно отримала багатогранне представлення у друкованих виданнях України та світу. Так, у 2019 році вчені Університету опублікували 106 монографій, 16 підручників, 97 навчальних посібників, 3651 статтю, серед них 291 – у журналах, які включені до наукометричної бази даних Wеb of Science, 422 – у журналах, що включені до наукометричної бази даних Sсорus та 305 – в інших закордонних виданнях. Окрім цього видали 29 випусків «Вісників Львівського університету» та інших періодичних видань.
Варто зазначити, що «Вісник Львівського університету. Серія біологічна», «Журнал фізичних досліджень» та «Журнал обчислювальної та прикладної математики. Серія обчислювальна математика» індексуються в наукометричній базі даних Wеb of Science. «Журнал фізичних досліджень» і «Математичні студії» – в наукометричній базі даних Sсорus.
Також «Вісник Львівського університету. Серія географічна», «Вісник Львівського університету. Серія журналістика», «Вісник Львівського університету. Серія соціологічна», «Вісник Львівського університету. Серія філософсько-політологічні студії», «Вісник Львівського університету. Серія юридична», журнали «Біологічні студії», «Математичні студії», «Український часопис конституційного права», збірник наукових праць «Мова і суспільство», «Іноземна філологія» та «Вроцлавсько-Львівський юридичний збірник» увійшли до наукометричної бази даних Index Copernicus. «Журнал фізичних досліджень» включено до переліку наукових фахових видань України в категорії «А».
Ще одним позитивним показником роботи Університету є захист дисертаційних робіт. Так, у 2019 році наукові та науково-педагогічні працівники, докторанти та аспіранти Університету захистили 20 докторських і 108 кандидатських дисертацій.
За вагомий внесок у розвиток науки та високі здобутки у різних сферах академічного та дослідницького життя понад пів сотні працівників ЛНУ ім. Івана Франка нагородили почесними званнями, державними нагородами, преміями Президента України та іншими відзнаками найвищого рівня.
Упродовж року у Львівському університеті активно розвивали середовище для практичного розвитку науки та обміну досвідом і знаннями. Зокрема, у 2019 році організували та провели 91 наукову конференцію, з них – 45 міжнародних. Працівники Університету здійснили 570 виїздів за кордон для участі в міжнародних конференціях і семінарах. Також 3 15 по 25 травня 2019 року в Університеті провели низку наукових заходів (конференції, семінари, лекції, презентації, книжкові виставки тощо) в рамках ХІІІ Всеукраїнського фестивалю науки 2019.
Найефективніші розробки вчених Львівського університету захищені 19-ма патентами на винаходи і корисні моделі. Найбільше патентів отримали науковці хімічного факультету – 9.
На Міжнародній науково-виробничій виставці «ВІО 2019 International Convention», що відбувалася 3-6 червня 2019 року у місті Філадельфія (США), Університет презентував розробку наукового співробітника Сирватки В.Я. «Технологія створення композитних нанопрепаратів широкої протимікробної дії» (біологічний факультет), котра зацікавила іноземних представників фармацевтичної індустрії.
Важливою складовою роботи Університету є стимулювання молодих вчених для того, щоб у майбутньому вони реалізували свій потенціал у науковій роботі. Для цього упродовж 2019 року проводили численні студентські конференції, олімпіади, семінари та конкурси. Зокрема, на базі Університету відбувся ІІ етап Всеукраїнської студентської олімпіади з навчальної дисципліни та спеціальності «Математика», з навчальної дисципліни «Геологія», зі спеціальності «Хімія», з програмування (Західний регіон України) та ІІ тур Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт зі спеціальностей «Економічна кібернетика», «Переклад», «Прикладна математика і механіка» та «Соціолінгвістика».
У ІІ етапі Всеукраїнської студентської олімпіади взяли участь 135 студентів, з них 27 здобули нагороди. Також 33 студенти стали призерами ІІ туру Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з галузей знань і спеціальностей. Команда студентів факультету приладної математики та інформатики посіла ІІ та ІІІ місця на XIV Відкритій міжнародній студентській олімпіаді з програмування імені С.О. Лебедєва – В.М. Глушкова «КРІ-Ореn» та І і ІІ місця на 13-ій Міжнародній олімпіаді з програмування на Кубок академіка І.Н. Векуа.
Загалом упродовж 2019 року 1139 студенів виголосили доповіді на наукових конференціях, а у доробку студентів – 445 наукових статей і тези 1112 доповідей на конференціях.
Також упродовж року вчені Університету успішно завершили виконання низки наукових проектів, що є актуальними, як для природничих галузей, так і для гуманітаристики. Детальніше із напрацюваннями науковців можна ознайомитися в ухвалі НТР.
Серед знакових досягнень вчених Університету Науково-технічна рада відзначила високий рівень організації наукової роботи та вагомі здобутки працівників хімічного, географічного, фізичного факультетів (природничі науки); історичного факультету, факультету управління фінансами та бізнесу, філологічного, юридичного факультетів (соціогуманітарні науки).
Науковці історичного, географічного та економічного факультетів досягли високих показників у виданні монографій, а вчені хімічного, механіко-математичного та біологічного факультетів відзначилися тим, що видавали свої монографії за кордоном.
Велику кількість підручників опублікували працівники економічного факультету, факультету міжнародних відносин та факультету іноземних мов. Факультет іноземних мов також виокремили за кількість опублікованих навчальних посібників, як і географічний факультет і факультет управління фінансами та бізнесу. Найбільше статей опублікували у виданнях з імпакт-фактором науковці хімічного та фізичного факультетів, а також факультету електроніки та комп’ютерних технологій.
Найбільшу активність у сфері патентно-ліцензійної діяльності продемонстрували вчені хімічного, фізичного факультетів, факультету електроніки та комп’ютерних технологій.
Працівники факультету культури і мистецтв, факультету іноземних мов, філософського факультету, факультету міжнародних відносин відзначилися в опублікуванні статей у виданнях, що входять до міжнародних наукометричних баз даних Wеb of Science та Scopus (соціогуманітарні науки).
Найінтенсивніше залучали ґрантові кошти на наукову роботу працівники хімічного, біологічного факультетів, факультету електроніки та комп’ютерних технологій, факультету управління фінансами та бізнесу, факультету міжнародних відносин, Ботанічного саду та Інституту історичних досліджень. Також, згідно з ухвалою, вчені хімічного та біологічного факультетів найуспішніше виконували госпдоговори.
НТР також виокремила працівників Ботанічного саду, Астрономічної обсерваторії та Наукової бібліотеки за вагомий внесок у науково-просвітницьку діяльність, а співробітників факультету культури і мистецтв – у культурно-просвітницьку роботу Університету.
Не можна оминути увагою акцент Науково-технічної ради на високому рівні студентської наукової роботи на хімічному, економічному та географічному факультетах, факультеті культури і мистецтв.
Велику кількість нагород у Всеукраїнській студентській олімпіаді та Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт отримали студенти історичного, хімічного та економічного факультетів. А найбільше статей у співавторстві зі студентами опублікували працівники факультету культури і мистецтв, факультету управління фінансами та бізнесом, хімічного та географічного факультетів.
Також НТР відзначила значну кількість захистів кандидатських дисертацій працівників та випускників аспірантури на юридичному (13) та економічному (11) факультетах, факультеті іноземних мов (12), історичному (10), філологічному (10) факультетах.
Окрему увагу акцентували на початку роботи центрів колективного користування науковим обладнанням: «Лабораторія матеріалознавства інтерметалічних сполук» та «Міжуніверситетський центр колективного користування клітинної біології та біоенергетики». Також НТР наголосила на відкритті Центру досконалості імені Жана Моне «Західноукраїнський дослідницьких центр з європейських студій».
В ухвалі Науково-технічної ради не оминули потребу активнішого залучення додаткових джерел фінансування та проблему не зазначення місця праці – Львівський національний університет імені Івана Франка – працівниками Університету у низці статей у журналах з імпакт-фактором.
Високі досягнення та позитивні результати роботи Львівського університету мотивують ставити на майбутнє не менш значні цілі. У подальших планах ЛНУ ім. Івана Франка – сприяння розвитку Наукового парку Університету, удосконалення системи рейтингового оцінювання навчальної, методичної, наукової, інноваційної та організаційної діяльності наукових і науково-педагогічних працівників, підготовка проектів на фінансування в рамках Програми ЄС «Горизонт 2020», активізація діяльності щодо включення періодичних видань Університету до міжнародних наукометричних баз даних Web of Science, Scopus та Index Copernicus, збільшення кількості англомовних статей у періодичних виданнях Університету та багато іншого.
