Презентація збірки латвійського поета Кнутса Скуєнієкса

«мала моя батьківщина
аж завширшки в дві руки
люба моя батьківщина
теплотою в дві руки

і глибока батьківщина
довжиною назавжди»
(К. Скуєнієкс)

 

Цього року світ побачила поетична книжка відомого латвійського поета, журналіста і перекладача Кнутса Скуєнієкса «Мала моя батьківщина», концепцію, підбір текстів та переклад якої підготував український поет, перекладач, літературознавець, керівник ГО «Центр балтистики» у Львівському національному університеті імені Івана Франка Юрій Садловський. Невелика за об’ємом, але масштабна за обширом думки та способом поетичного висловлювання збірка з’явилася друком за підтримки Міністерства закордонних справ Латвійської Республіки, посольства Латвійської Республіки в Україні та Почесного консульства Латвійської Республіки у місті Львові (переклад книжки підтримали також Латвійська спілка письменників і Міністерство культури Латвійської Республіки).

20 грудня 2016 року видання презентували у Науковій бібліотеці ЛНУ ім. Івана Франка. Модерував зустріч поет, перекладач, вчений секретар університетської книгозбірні Григорій Чопик.

«Кнутс Скуєнієкс – це наш за волелюбністю чоловік, він близький і зрозумілий українцям, тому що пройшов ту ж радянську «репресивну школу», що й наші велетні духа – «шістдесятники». Переслідування, безпідставне звинувачення у націоналізмі, сім років таборів у Мордовії не зламали письменника, а навчили його бути собою, не зважаючи ні на що. Навіть сьогодні Україні є чого повчитися у країн Балтики, торуючи свій шлях у напрямку Європи, від несвободи (насадженої «старшим братом») до свободи і національної самобутності! – такими словами розпочав презентацію Григорій Чопик. І наголосив: – Ця збірка вчить нас слухати велику поезію життя, велику тишу, велику пісню».

Відчути пісенність, близькість до фольклорної традиції латиських «пісень-гойдалок» (дайни) текстів Кнутса Скуєнієкса допомагала дружина Юрія Садловського Мар’яна Венцек, виконуючи і з музичним супроводом, і а капела пісні «Що ти кажеш зоре?» (автор музики – Ю. Саєнко), «Казка» (автор музики – М. Зарічний), «Взуття покинем серця розв’яжем». Зрештою, під час поетичного вечора звучали українською пісні на слова й інших поетів Латвії: зокрема, різдвяна колискова на слова Аспазії Райніс (відома із кінофільму «Довго дорога в дюнах»), яку Ю. Садловський і М. Венцек виконали дуетом.

«Крізь призму Кнутса Скуєнієкса я відкриватиму вам нині Латвію, мою Латвію, ділитимусь особистим досвідом знайомства з цією країною, її мовою та культурою…» – зазначив Юрій Садловський.

Він розповів, що довго йшов до розуміння, користуючись російськими підрядниками, як і більшість людей радянського простору, і лише згодом збагнув: українцям до латвійців треба йти напряму, без посередництва, будувати живі відносини. Адже саме так і робив Кнутс Скуєнієкс – великий приятель української літератури, витрачаючи час, проведений у таборах, на спілкування з українською інтелігенцією (яка, як і він, теж була покарана «за націоналізм»). Невипадково першою книжкою латвійського поета, що побачила світ після його повернення з ув’язнення, стала збірка перекладів Лесі Українки «Сестра громовиці». Згодом перекладач підготував ще низку поетичних книжок інших авторів, відкриваючи латвійському читачеві Україну.

«Головне правило перекладача, – акцентував Юрій Садловський, – не перекладати у буквальному сенсі цього слова, а – відкривати кордони, які не пускають нас до іншої культури! Перепустити через себе чужу культуру, освоїти цей інший світ і лише тоді можна почати творити переклад».

Серед інших учасників презентації виступив і письменник, перекладач, дослідник античності, професор ЛНУ ім. Івана Франка Андрій Содомора, подякувавши Юрію Садловському за гарну презентацію у бібліотеці, провівши паралелі між образом «малої батьківщини» у Кнутса Скуєнієкса та відомим крилатим висловом «Батьківщину любимо не тому, що велика, а тому що наша». А відомий математик, професор Львівського університету Михайло Зарічний наголосив на елітарності читацької спільноти, яка захоплюється поетичним словом, а також підкреслив наскрізну музичність поезій латвійського автора Кнутса Скуєнієкса, яку вдало передає і український переклад.

Оцінити красу латвійської поезії у чудових перекладах Юрія Садловського, крім бібліотекарів, викладачів та студентів педагогічного коледжу, філологічного факультету ЛНУ ім. Івана Франка, прийшли і курсанти Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Зокрема, цікавим фрагментом під завершення презентації став поетичний «діалог» між Ю. Садловським та студентами, одна з яких прочитала і власний текст про трагічні події сьогодення.

Перефразовуючи слова однієї з поезій Кнутса Скуєнієкса про те, що «шлях до Афін далекий а вістку все ж бо треба донести», модератор Григорій Чопик підсумував, що Юрій Садловський – на презентації у бібліотеці Університету – таки доніс до присутніх вістку про Латвію.

Більше фото