«Притча про красу» в сучасній інтерпретації студентів факультету іноземних мов

Пісенно-поетичне театралізоване дійство за мотивами твору Івана Франка «Притча про красу» студенти факультету іноземних мов приурочили ювілею Патрона Львівського університету та «Дню народження» своєї альма-матер.

Відтворивши античну епоху, на тлі якої відбуваєтья дія притчі, студенти не лише представили твір Івана Франка, а й показали актуальність його сюжету й у наш час.

Звертаючись до учасників заходу зі вступним словом, заступник декана факультету іноземних мов Ганна Кость закцентувала увагу на постаттях Титанів українського духу, які своєю життєтворчістю надихають і навчають не одне покоління українців, – Тараса Шевченка, Івана Франка та Михайла Грушевського.

«Стою перед горою дитинства, де за серпанковими овидами цнотливо біліє стіна отчого дому, а з теї білості батьківською любов’ю дивляться на світ Шевченко і Франко, і в їхніх очах бачу мою Україну. Бачу, як вишиті рушники пливуть у барвистих переливах Дніпра, єднаючи два береги, а на тих берегах стоїть-виростає народ, право на життя якого виборювали син наддніпрянського кріпака та галицької жінки Тарас і син наддністрянського коваля та підгірської селянки Іван. Їх образами народ висвятив у хаті найпочесніше місце, тому виростали ми з цими іменами, як з іменами тата й мами, з їхнім словом і їхньою піснею», – цитуючи слова Михайла Грушевського, розпочала свій виступ Ганна Кость.

Заступник декана зауважила, що «попри всі історичні злами, Україні поталанило: вона має не лише свого пророка, свого Прометея, який запалив їй вогонь свободи і боротьби за свою гідність; Україна має і свого Мойсея, який на скрижалях історії залишив нам заповіді, щоб заяснів наш народ праведною душею і тяжким трудом обезсмертився».

Говорячи про геніальність Івана Франка, ювілейні дати від народження та смерті якого цьогоріч відзначає вся українська спільнота, Ганна Кость зазначила: «Слово Франка – наче бурхливе море або твердая криця; воно – трепетне і палке, бо від його звучання душа стає добрішою, лагіднішою; це слово звучить ніжно й тихо, як тихо сходить сонце чи світить веселка. Слово Франка – це слово мудрого вчителя, що звучить, як добре благословення чи ледь іронічне повчання».

У багатій літературній спадщині Івана Франка є притчі (про віру, про радість і смуток, про вдячність, про любов, про покору), у яких він звертається до минулих епох та культур, аби розповісти про ті християнські цінності, які притаманні всьому людському родові й непідвладні часу. А відтак, студенти факультету іноземних мов зупинили свій вибір на одній із притч Івана Франка – про красу.

У пісенно-поетичному театралізованому дійстві взяли участь: першокурсники Михайло Сторожук, Оксана Гернович, Анна Маціпура, Діана Савіцька, Андріана Шозда, Валерій Афанасьєв; студенти ІІ курсу Тарас Андріїв і Богдан Фіняк; студентки ІІІ і ІV курсу Оксана Басішин та Ірина Кузик.

Музичний продюсер – Катерина Шкрумида, учитель танців – Мар’яна Мокрівська. Над добіркою віршів античних поетів та оформленням костюмів працювала заступник декана з наукової роботи Ліна Глущенко.

Світлини: Олега Вівчарика Більше фото