14 травня 2019 року відбулася Конференція трудового колективу Львівського національного університету імені Івана Франка. Звіти про діяльність Університету за період із травня 2018 року до травня 2019 року і за період з червня 2014 року до травня 2019 року представив Ректор, член-кореспондент НАН України, професор Володимир Мельник.
У двох доповідях Ректор проаналізував ключові аспекти освітньої, науково-дослідної, інноваційної, виховної, міжнародної, видавничої, фінансової, адміністративно-господарської та інших ділянок роботи Університету. Основну увагу Володимир Петрович зосередив на головних здобутках університетської спільноти та численних нових викликах, які виникають перед Університетом упродовж останніх п’яти років.
За словами Володимира Мельника, динамічність сучасного світу ставить перед Львівським національним університетом імені Івана Франка численні завдання, над вирішенням яких працює вся університетська спільнота. Серед ключових викликів Ректор виокремив:
- необхідність формування нової моделі підготовки фахівців з вищою освітою з урахуванням особливостей сучасного глобалізованого та інформаційно-технологічного світу;
- обмеження ресурсного забезпечення наукової діяльності й потреба випереджувального розвитку фундаментальних і прикладних досліджень;
- глобалізація вищої освіти і необхідність інтегрування до європейського науково-освітнього простору;
- потреба оновлення менеджменту Університету, загальної університетської управлінської культури та інше.
«Колектив Університету готовий дати адекватні відповіді на виклики сучасності, має вагомі напрацювання, і базуючись на них, переконаний, буде успішно розвиватися», – зазначив Володимир Мельник.
Свідченням позитивної динаміки розвитку Університету, а також престижності та високої якості університетської освіти є, зокрема, чільні позиції ЛНУ ім. Івана Франка у рейтингу ЗВО України за кількістю поданих від абітурієнтів заяв. Загалом Львівський університет у 2018 році, як і в попередні п’ять років, був одним із лідерів вступної кампанії серед закладів вищої освіти України. Упродовж останніх п’яти років охочі навчатися в Університеті під час кожної Вступної кампанії подають від 47 до 61 тисячі заяв. Водночас Володимир Мельник зазначив, що за п’ять років помітно зросла кількість зарахованих студентів і на ОС «Бакалавр», і на ОС «Магістр». Сьогодні Університет готує бакалаврів за 90 освітніми програмами, магістри ж мають на вибір аж 113 таких програм. Яскравим свідченням зростання престижності Львівського університету є те, що у 2018 році в Університеті на магістратурі навчалися майже 2,5 тис осіб, що є рекордним показником за останні 10 років.
Ця позитивна динаміка, за словами Ректора, є результатом належної якості освітнього процесу, а також застосування нових методів профорієнтаційної роботи, в основі яких – безпосередній контакт із загальноосвітніми навчальними закладами й активне інформування із залученням сучасних інформаційних технологій.
Представляючи ґрунтовний аналіз освітнього процесу, Володимир Мельник наголосив, що упродовж останніх трьох років в Університеті триває активна робота, спрямована на оновлення системи забезпечення якості освіти, відповідно до найсучасніших вимог. Зокрема, у 2018 році в ЛНУ ім. Івана Франка запрацював Центр забезпечення якості освіти. У 2019 році затверджено Положення про систему внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності та вищої освіти, в якому закріплено основні принципи та процедури забезпечення якості освіти. У цьому контексті Ректор наголосив, що кожного року в Університеті проводиться оцінювання студентів шляхом їхнього тестування на платформі «MOODLE». У першому семестрі 2018-2019 навчального року проведено оцінювання близько 6000 студентів Університету та більше 250 студентів коледжів.
Одним із важливих аспектів адаптації освітнього процесу до сучасних вимог ринку праці, за словами Ректора, є залучення роботодавців до формування освітніх програм. Не в останню чергу завдяки цьому останнім часом зростає кількість студентів, що прагнуть здобути освіту в Університеті. Сьогодні їх навчається понад 20 тисяч – і це найвищий показник за останні 7 років.
Позитивно впливають на освітній процес і на подальше працевлаштування студентів та випускників Університету організація та проведення практик, а також традиційні щорічні ярмарки кар’єри. У 2018-2019 навчальному році різними видами практики у Львівському університеті було охоплено майже 13 тисяч студентів.
Розповідаючи про наукову та інноваційну діяльність, Ректор відзначив, що ще у 2015 році вдалося переламати п’ятирічну негативну тенденцію зменшення фінансування наукових досліджень Університету. А відтак, за п’ять років загальне фінансування наукової складової життя Університету зросло більш ніж у 5 разів: від 7,5 млн грн у 2014 році – до 39 млн грн у 2018 році. У 2019 році фінансове забезпечення наукових досліджень має сягнути 47 млн грн.
Результатом активної наукової діяльності вчених ЛНУ ім. Івана Франка є численні актуальні дослідження та розробки, які мають велике фундаментальне і прикладне значення для української науки, економіки та суспільства.
За останні 5 років Університет отримав 164 патенти України, з них – 16 на винаходи.
У 2018 році науковці Університету опублікували 220 монографій, підручників і навчальних посібників, 3853 статті (серед них у виданнях, які мають імпакт-фактор, – 233, у виданнях, які включені у наукометричну базу даних Scopus, – 381, у виданнях, які включені у наукометричну базу даних Web of Science, – 332, в інших закордонних виданнях – 645). Загалом за останні 5 років науковці Львівського університету опублікували 1685 робіт у виданнях, які входять до наукометричної бази даних Scopus. Значення індексу Гірша Львівського університету упродовж п’яти років зросло із 43 до 60, що дало змогу ЛНУ ім. Івана Франка зайняти третє місце в рейтингу закладів вищої освіти України.
Важливо, що з 2017 року науковці ЛНУ ім. Івана Франка отримали доступ до наукометричних баз даних Scopus та Web of Science з мережі Університету. Окрім того, створено нові міждисциплінарні науково-дослідні інститути, два Центри колективного користування науковим обладнанням, впроваджено систему рейтингового оцінювання наукової роботи факультетів, кафедр, підрозділів, науково-дослідних тем, науково-педагогічних і наукових працівників, розроблено електронну систему наукової звітності працівників і підрозділів, а у 2018 році схвалено статут Наукового парку Університету «Інновації та підприємництво».
Завдяки залученню зовнішніх коштів Університет активно закуповував найновіше наукове обладнання. Також суттєво зросло фінансування об’єктів, які мають статус Національного надбання України.
Традиційною гордістю Університету, за словами Ректора, упродовж п’яти років були студенти. Щорічно університетська молодь стає переможцями Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт, Всеукраїнської студентської олімпіади та міжнародних інтелектуальних змагань. Численні державні нагороди та премії також отримали знані науковці Львівського університету.
Що ж до підготовки наукових кадрів, то за останній рік Університет пройшов ліцензування аспірантури за 31 спеціальністю; докторантура функціонує за 17 спеціальностями. За останні роки значно збільшилася кількість докторантів: від 2-4 у 2011-2013 роках – до 22-26 докторантів у 2016-2019 роках. Це пов’язано з розробленим у 2015 році планом захисту докторських дисертацій в Університеті, який послідовно реалізовується.
Аналізуючи видавничий контекст наукової роботи, Ректор наголосив, що Університет є засновником і видавцем 49 наукових періодичних видань, 11 з яких входять до міжнародних наукометричних баз даних Web of Science, Scopus та Index Copernicus. Упродовж останніх п’яти років засновано два наукові журнали – «Вісник Львівського університету. Серія психологічні науки» і «Український часопис конституційного права». Окрім того, створено нові сайти періодичних видань на платформі Open Journal Systems.
Ректор також зазначив, що «стратегія розвитку Львівського університету передбачає створення сучасної соціальної, інформаційно-комунікаційної та освітньо-наукової інфраструктури, впровадження в усі сфери діяльності Університету новітніх інформаційних технологій». У контексті інтеграції в освітній та управлінський процес Університету сучасних ІТ-технологій Володимир Мельник розповів про використання таких інформаційних систем як «Деканат», «UA Бюджет», «GLPI», «УФД» та електронної системи «MOODLE».
Ще однією важливою складовою інформатизації Університету було оновлення комп’ютерного парку та мультимедійного обладнання. За період з 2014 по 2019 роки загальна кількість комп’ютерів зросла на 524 одиниці, що складає ¼ від усієї комп’ютерної техніки ЛНУ ім. Івана Франка. Лише у 2018 році на придбання комп’ютерної техніки Університет витратив 2,8 млн грн, а в 2019 році на це передбачено 3 млн грн. Крім того, завдяки спонсорській допомозі приватних компаній вдалося додатково тримати мережеве, комп’ютерне та серверне обладнання на загальну суму понад 5,5 млн грн. Станом на травень 2019 року в Університеті використовується понад 2600 персональних комп’ютерів. У навчальному процесі задіяно близько 2150 ПК; частиною з них укомплектовано 39 університетських комп’ютерних класів.
Ректор також наголосив, що систематична робота з веб-ресурсами, соціальними мережами, Вікіпедією дозволила Університету постійно поліпшувати свої позиції у відомому світовому вебометричному рейтингу «Webometrics» (за період з 2014 до 2019 року Університет зміг піднятися з одинадцятого на третє місце). За даними вебометричного рейтингу університетів «uniRank University Ranking 2019», Львівський університет посів третє місце серед 171 українського ЗВО. У 2018-2019 рр. Львівський університет увійшов у трійку найкращих закладів вищої освіти України за даними світового рейтингу «University Ranking by Academic Performance». Крім того, цьогоріч Університет увійшов до одного з найавторитетніших світових університетських рейтингів «THE World University Ranking 2018».
Важливим напрямком роботи Університету традиційно є виховна і культурна діяльність. Представляючи звіти, Ректор акцентував увагу на численних заходах, які організовує Університет, і важливій ролі, яку вони відіграють у процесі формування національної пам’яті й виховання молоді на засадах високої моралі, духовності та патріотизму. Станом на 2019 рік в Університеті діє 8 мистецьких колективів, 7 з яких мають звання «Народний. Упродовж року колективи взяли участь у понад 30 університетських заходах. Загалом упродовж останніх років за участю університетських колективів відбулося понад 150 культурно-мистецьких заходів загальноуніверситетського та міського рівнів. Окрім того, колективи брали участь у концертах і фестивалях у різних регіонах України і закордоном.
Окремо Ректор відзначив спортивні досягнення студентів і викладачів Університету. Упродовж останніх п’яти років студенти ЛНУ ім. Івана Франка вибороли на міжнародних і всеукраїнських змаганнях понад 150 медалей – золоті, срібні та бронзові. Переможцями численних змагань були й викладачі Університету.
Володимир Мельник також коротко окреслив процес розвитку видавничої діяльності Університету, ще раз відзначивши активність працівників Університету в публікації підручників, посібників та монографій. Окремо було наголошено на важливій координаційній ролі щомісячних засідань Видавничої ради, яка протягом 2014-2019 рр. рекомендувала до друку 600 видань. На публікацію наукових праць за п’ять років було виділено й освоєно 5,5 млн грн.
Важливою складовою діяльності Університету є міжнародна співпраця. За словами Володимира Мельника, з травня 2018 до травня 2019 року ЛНУ ім. Івана Франка підписав 12 угод із закордонними університетами. Упродовж п’яти років було укладено загалом 76 угод про співпрацю із закладами вищої освіти, освітніми фондами та фундаціями. Відтак, сьогодні мережа міжнародних партнерів Університету налічує 176 установ із 45 країн світу.
Окрім того, упродовж п’ятирічного терміну Львівський університет уклав угоди з трьома іноземними університетами про навчання студентів за програмою «Подвійний диплом». За словами Ректора, «можливість отримання подвійних дипломів відкриває для студентів нові можливості майбутнього працевлаштування, розширює коло отриманої у процесі навчання інформації, сприяє підвищенню рівня володіння іноземними мовами».
Важливим елементом міжнародної співпраці є участь Університету у програмах «Темпус», «Еразмус+», проектах програми Жана Моне, проектах Вишеградського фонду, міжнародних літніх школах та інших освітньо-наукових ініціативах, спрямованих на розвиток академічної мобільності й інтеграції України у світове наукове та освітнє співтовариство.
Активну міжнародну діяльність Університету підтверджують численні іноземні гості. Так, упродовж п’яти років ЛНУ ім. Івана Франка відвідали 1700 іноземних гостей. Окрім цього, в літніх школах взяли участь майже 600 слухачів з різних країн світу. Науковці, студенти та аспіранти Університету були активними учасниками міжнародних стажувань та інших заходів: завдяки численним угодам та програмам щорічно близько 1000 студентів, аспірантів та викладачів мають змогу побувати у провідних світових освітніх та наукових центрах.
Свідченням високого реноме Львівського університету у світі є також визначні науковці та суспільно-політичні діячі, які упродовж останніх п’яти років приєдналися до академічної спільноти ЛНУ ім. Івана Франка. Зокрема, Почесними докторами («Doctor Нonoris Сausa») Львівського національного університету імені Івана Франка стали Президент Республіки Польща Броніслав Коморовський (2015), американський хімік, лауреат Нобелівської премії Роалд Гоффман (2015), відомий славіст, популяризатор україністики в Європі та світі, професор Віденського університету Алоїз Вольдан (2016), а в лютому 2019 року диплом «Почесного доктора Львівського національного університету імені Івана Франка» було вручено Президентові Європейської ради Дональдові Туску.
Надалі Ректор зосередив свою увагу на аналізі фінансової та господарської роботи Університету. За словами Володимира Мельника, незважаючи на непросту економічну ситуацію в Україні, упродовж останніх п’яти років в Університеті провели капітальні та поточні ремонти практично в усіх навчальних корпусах, гуртожитках, спортивному комплексі, СОТ «Карпати», Шацькому біологічно-географічному стаціонарі, Науковій бібліотеці, Ботанічному саду. Видатки на капітальні та поточні ремонти зросли з 4 млн грн у 2014 році до 34 млн грн у 2018 році. У 2019 році на ці потреби планується використати залучені кошти у сумі 37 млн грн.
Найбільш яскравим прикладом успішної п’ятирічної господарської роботи Університету стало введення в експлуатацію трьох корпусів: Правничого коледжу (вул. Дорошенка, 33), навчального корпусу фізичного факультету (вул. Драгоманова, 19) та гуртожитку № 8 (вул. Пасічна, 62а). Також триває реалізація Інвестиційного проекту Кабінету Міністрів України «Реставрація головного корпусу Університету» загальною вартістю 86 млн грн. Минулого року за цією програмою освоєно 12 млн грн, а в 2019 році вже виділено 10 млн грн.
У подальших планах Університету – будівництво нового гуртожитку, розвиток інфраструктури Спорткомплексу, продовження ремонтів у навчальних корпусах тощо. Окремим пунктом проходить реалізація програми з енергозбереження від ЄБРР на загальну суму 3 млн євро, яка передбачає заміну вікон та інші роботи.
Завершуючи представлення річного звіту, Ректор наголосив, що, «незважаючи на прагматизацію освітньої діяльності, ЛНУ ім. Івана Франка зберігає свою природу класичного європейського університету, в якому підготовка фахівців на базі фундаментальної науки поєднується з ґрунтовною практичною підготовкою».
«В Університеті розвиваються в органічній єдності математичні, природничо-наукові та соціально-гуманітарні напрями досліджень та освіти. Ми не піддалися кон’юнктурно-заробітчанським настроям, а послідовно реалізовуємо наукову, просвітницьку і державницьку, соціокультурну місію університету», – зазначив Ректор.
Підсумовуючи п’ятирічний період діяльності ЛНУ ім. Івана Франка, Володимир Мельник подякував колективу за сумлінну і віддану працю й наголосив, що «консолідація, праця і відповідальність всього колективу є вимогою часу і необхідною умовою виконання Університетом своєї місії – бути не лише освітньою та науковою інституцією, а передусім соціально-культурним осередком, в якому зберігаються, генеруються та імплементуються в суспільний організм цінності людяності, демократії та національної ідентичності, де виховується нова генерація українців, відповідальних за долю держави».
В обговоренні доповідей Ректора взяли участь декани та представники факультетів, які зазначили, що у звіті Ректора охоплено й проаналізовано всі сфери життя Університету. Відтак, делегати Конференції трудового колективу ЛНУ ім. Івана Франка затвердили представлені звіти, схвалили діяльність професора Володимира Мельника на посаді Ректора Університету, а також проголосували за підтримку кандидатури Володимира Мельника на майбутніх виборах Ректора Львівського національного університету імені Івана Франка.
