Розпочав роботу XXV Міжнародний славістичний колоквіум

18 травня 2017 року у Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка розпочав роботу XXV Міжнародний славістичний колоквіум. Міждисциплінарний науковий захід щорічно проводить Інститут славістики Львівського університету на відзначення пам’яті слов’янських першопросвітників – рівноапостольних Кирила і Мефодія.  Співорганізаторами цьогорічного колоквіуму є філософський факультет Новосадського університету (Сербія).

Привітав учасників заходу проректор з науково-педагогічної роботи Львівського національного університету імені Івана Франка Ярослав Гарасим, наголосивши, що традиційний науковий форум поєднує у собі дуже багато гуманістичних, науково-організаторських, інформаційно-комунікативних і навіть приятельських рис.

«Навіть, коли змінюється покоління, дух Славістичного колоквіуму залишається незмінним. Ми маємо справу з якоюсь особливою внутрішньою компаративістикою всередині слов’янських філологій. Вона дозволяє перетворити  опозиційну категорію «свій-чужий» на категорію «свій-інакший», адже ми усі відчуваємо близькість, яка нас об’єднує», – зазначив Ярослав Іванович.

Декан історичного факультету Університету Роман Шуст подякував організаторам заходу і наголосив, що усі матеріали Славістичного колоквіуму стають важливим надбанням науки.

Декан філологічного факультету ЛНУ ім. Івана Франка Святослав Пилипчук зазначив, що однією із провідних ідей заходу є об’єднання вчених задля взаємозбагачення наукових напрацювань.

«Переконаний, що сьогодні ми матимемо конструктивний діалог, спрямований на пошук того, що нас усіх об’єднує», – висловив переконання Святослав Пилипчук, нагадавши, що участь у заході беруть представники України, Сербії, Хорватії, Польщі, Словенії і Німеччини.

Також учасників семінару привітав завідувач відділу русиністики філософського факультету Новосадського університету Янко Рамач.

Пленарне засідання розпочали завідувач кафедри слов’янської філології імені професора Іларіона Свєнціцького Алла Татаренко і директор Інституту славістики Ігор Шпик, які представили спільну доповідь «25-ліття Міжнародного славістичного колоквіуму: ювілейні рефлексії».

Зокрема, Ігор Шпик розповів про зародження традиції проведення заходу і його становлення як міжнародного наукового форуму.

«Традиція львівських славістичних колоквіумів була започаткована у 1992 році. Саме тоді 22–23 травня в рамках святкування Днів пам’яті святих Кирила і Мефодія у Львівському університеті відбулися перші Славістичні наукові читання», – зазначив доповідач. За його словами, з ідеєю проведення такого заходу виступили вчені-славісти Університету – історики та філологи, які на той час уже плідно співпрацювали і навіть мали свій науково-організаційний центр – Інститут славістичних досліджень.

«Оргкомітет утворили п’ятеро вчених: директор Інституту суспільних наук АН України Ярослав Дмитрович Ісаєвич, директор Інституту славістичних досліджень Львівського університету й голова Славістичної комісії Наукового товариства ім. Шевченка Володимир Павлович Чорній, завідувач кафедри слов’янської філології Львівського університету Володимир Андрійович Моторний, завідувач відділу історії суспільних рух Інституту суспільних наук АН України Феодосій Іванович Стеблій і доцент кафедри історії південних та західних слов’ян Львівського університету Михайло Михайлович Кріль», – зазначив Ігор Шпик.

Від того часу науковий захід активно розвивався і набув статусу авторитетного міжнародного зібрання.

«Міжнародний славістичний колоквіум добре відображає стан і масштаби слов’янознавчих студій в Україні. Кількісні показники, окреслюють власне наукові результати колоквіуму», – висловив переконання директор Інституту славістики. Загалом упродовж 24 років учасники колоквіуму з 19 країн світу виголосили близько 1649 наукових доповідей. І сьогодні Колоквіум є «трибуною, доступною як досвідченим ученим, так і молоді – асистентам, аспірантам, а частково й студентам, які мають змогу апробувати свій науковий доробок».

На завершення свого виступу Ігор Шпик висловив подяку багаторічному голові оргкомітету колоквіуму, професорові Володимиру Чорнію, чия самовіддана праця забезпечила тяглість традиції й авторитет наукового форуму,  а також колегам з кафедри слов’янської філології імені професора Іларіона Свєнціцького і керівництву Університету.

Свою частину доповіді завідувач кафедри слов’янської філології імені професора Іларіона Свєнціцького Алла Татаренко побудувала на найяскравіших спогадах про попередні колоквіуми. Будучи учасницею усіх 25-ти наукових зібрань, вона поділилася з присутніми численними рефлексіями, спогадами і навіть світлинами, зібраними упродовж багатьох років.

«Славістичний колоквіум – це не просто кількість доповідей чи наукових напрацювань, а й велика і приваблива історія багатьох людей», – зазначила Алла Татаренко, розповівши, зокрема, про випадки, коли наслідком Славістичного колоквіуму були не лише наукові напрацювання, а й літературні твори.

Окрім того, науковець висловила переконання, що молодь, яка бере участь у колоквіумі є майбутнім світової славістичної науки.

Також на пленарному засіданні виступила завідувач кафедри давньої історії України та архівознавства Ольга Щодра, яка представила присутнім доповідь на тему «Епоха вікінгів у Східній Європі: слов’янсько-скандинавські контакти у період формування ранніх слов’янських держав».

Зазначимо, що в рамках заходу також відбулась презентація нових видань славістів ЛНУ ім. Івана Франка.

Надалі науковий захід продовжив роботу у секціях мовознавства, літературознавства, історії й історії культури.

Світлини: Олега Вівчарика Більше фото