Інформація про дисертацію

Гінда О. М. Поетична творчість української спільноти в Італії початку ХХІ століття в контексті фольклорної традиції: сюжетика, генологія, інтертекстуальність. – На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук за спеціальністю 10.01.07 – фольклористика. – Львівський національний університет імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України, Львів, 2016.

Дисертація є першим у філологічній науці комплексним дослідженням поетичної творчості українських трудових іммігрантів в Італії початку ХХІ століття. У корпусі віршів, які слугували джерельною базою аналізу, відображено народне сприйняття української трудової міграції четвертої хвилі – наймасовішої за всю історію України. У розвідці обґрунтовано фольклористичний ракурс вивчення заробітчанських віршів як форми репрезентації фольклорного мислення, етнокультурної пам’яті, самоідентифікації та самопрезентації їх авторів.

У п’яти розділах праці узагальнено історичні та соціокультурні передумови формування української спільноти в Італії, досліджено феномен масової «поезієтворчості» трудових мігрантів, зіставлено сюжетно-мотивні парадигми народних пісень про еміграцію і заробітчанських віршів, виявлено їх типологічну подібність. Генологічний аналіз корпусу заробітчанських віршів підтвердив його різножанровість і водночас ідейно-проблемну цілісність. Це дало підстави кваліфікувати доробок як цикл – «панорамне» та різноаспектне висвітлення теми жіночої трудової міграції. Аналіз поетичної творчості крізь призму інтертекстуальності засвідчив її найвиразніші вияви у віршах: заголовкову парадигму (як авантекст), діалогізм, функціонування «чужого» слова (італійської лексики). Поетичну творчість українських трудових іммігрантів в Італії розглянуто як феноменологічне явище, що акумулює «простір смислів» трудової міграції четвертої хвилі, експлікуючи етноментальний і духовний світ його творців.

Ключові слова: фольклор, традиційна культура, трудові мігранти, УГКЦ, Італія, українські народні пісні про еміграцію, сюжетно-мотивна парадигма, інтертекстуальність, діалогізм.