Інформація про дисертацію

Дисертацію присвячено вивченню особливостей біблійного інтертексту в «Києво-Печерському патерику». Домінантним виявом цього інтертексту є явні чи приховані фрагменти зі Святого Письма, використані у творі. «Патерик» як чернеча пам’ятка тісно взаємодіє з Біблією: патерикові персонажі часто наслідують біблійних, автори «Патерика» «запозичують» і актуалізують ті теми й ідеї зі Святого Письма, які стають смисловими центрами патерикових «Слів». Такі змістові взаємодії, з одного боку, супроводжуються частими цитуваннями Книги Книг, відсиланнями до біблійних епізодів, сюжетів, а з іншого – стають можливими через наявність у «Патерику» фрагментів Святого Письма. Завдяки багатоплановій взаємодії Біблії та «Києво-Печерського патерика» (на композиційному, персоналістичному, ідейно-тематичному і символічно-алегоричному рівнях) виникає особливий змістовий текст – інтертекст.

Велика кількість фрагментів із різних книг Святого Письма у «Патерику» свідчить про багаторівневу взаємодію двох текстів, а відтак і про багатоплановість самого давньоукраїнського твору. Біблійні вкраплення тонко вмонтовано в текстову тканину «Слів», де ці вкраплення є літературними моделями, філософськими, моральними та етичними основами.

Ключові слова: інтертекстуальність, інтертекст, інтекст, «Києво-Печерський патерик», «Слово», інтертекстуальні взаємодії, біблійна цитата.