Інформація про дисертацію

У дисертації на підставі широкого кола історичних джерел та новітньої історіографії висвітлено процес взаємовпливу природного ландшафту (ґрунти, води, клімат, флора, фауна) і населення (племена, міста) у період існування на цій території феодальних князівств ІX-XI ст. і Галицько-Волинської держави XII – XIVст. Проаналізвано такі аспекти як історична геоморфологія – згадки Київського (ХІІ ст.) та Галицько-Волинського (ХІІІ ст.) літописів про форми земної поверхні (гори, передгір’я, горбогір’я, пагорби, яри, печери, рівнини і поля); історична гідрогеографія – річки, болота й озера та їхня роль у воєнних кампаніях, а також значення в економічному житті Галицько-Волинської держави (судноплавство, мости, греблі, броди), історична кліматологія (дощ, сніг, вітер, мороз, туман), визначено причини, перебіг і наслідки деяких соціальних катастроф (голод, епідемії) на галицьких і волинських землях за княжої доби, а також оцінено демографічні наслідки воєн і міжусобних конфліктів, уточнено територіально-адміністративні особливості внутрішнього галицько-волинського пограниччя. В дисертації обґрунтовано уявлення про Галицько-Волинське князівство як суверенну державу, природні та людські ресурси якої забезпечували можливість незалежної внутрішньої та зовнішньої політики.

Ключові слова: княжа доба, королівство Русі, галицько-волинське пограниччя, природні умови, людські ресурси.