Інформація про дисертацію

У дисертації здійснено огляд видань, в яких було опубліковано тексти замовлянь. Це сприяло формуванню джерельної бази дослідження.

Обґрунтовано проблему жанрової диференціації текстів замовляльно-заклинальної поезії. Головну увагу зосереджено на аналізі основних підходів щодо їх класифікації, що дало змогу звернути увагу на рівні взаємодії замовляльних текстів з іншими жанрами фольклору.

Вперше використано теоретичні напрацювання представників французької семіотичної школи (А.-Ж. Греймас) для опису структури наративних моделей українських замовлянь.

Обґрунтовування наративності в текстах замовляльно-заклинальної поезії, використання досвіду аналізу наративної структури замовлянь литовської дослідниці Д. Вайткявічене та застосування її трансформаційної моделі дало змогу проаналізувати 200 текстів замовлянь і довести, що є два види наративних моделей: повна і неповна.

Вдалося простежити певні моделі опису простору, стверджено, що часові характеристики виявляються як у конкретних назвах (називаннях), так і мовних конструкціях

Особливості функціонування та збереження замовляльно-заклинальної традиції сприяли становленню текстів замовлянь як магічних формул, а також виокремлення формульних елементів у замовляльних текстах. Формульна основа текстів стимулювала виокремлення семантичних формул-кліше, які приховують механізм трансформації фольклорної образності. Яскравим прикладом такої семантичної формули є формула «уроки на сороки».

Ключові слова: замовляльно-заклинальна поезія, структура тексту, наративні моделі, поетика, семантика, фольклорний образ, формульність.