Інформація про дисертацію

Дисертаційне дослідження присвячене лінгвальному вираженню оповідної
перспективи (точки зору) з опертям на структурно-семантичний та функційний
науковий підхід до текстів літературної автобіографії сучасної британської
художньої літератури, зокрема її неожанру misery lit.
Зроблено ґрунтовний аналіз теоретико-критичних літературних і
лінгвістичних джерел та підходів до вивчення точки зору; розглянуто і
виокремлено найвпливовіші з них у теоретичній дискусії і текстуальному аналізі.
Запропоновано порівняльну характеристику базових досліджень праць
основоположників концепту “оповідна перспектива”.
Теоретичним опертям реферованої праці слугує семіотична модель
Б. Успенського, в якій названо чотири плани існування оповідної перспективи в
тексті. Здійснено лінгвістичний аналіз усіх чотирьох аспектів точки зору:
ідеологічного, фразеологічного, просторово-часового та психологічного.
Досліджено потенціал творення значення через точку зору і її вплив на
організацію наративу. Структурні, семантичні і дискурсні властивості точки
зору розглянуто на матеріалі творів десяти авторів-представників неожанру
misery lit сучасної британської художньої літератури. Висвітлено такі аспекти
дослідження точки зору: значення точки зору (з якою метою письменник
експлуатує різні опції в побудові точки зору) та механіки точки зору (яким
чином письменник конструює і сигналізує точку зору і який вплив це має на
організацію дискурсу).

Ключові слова: точка зору, оповідна перспектива, фокалізація, наратор,
рефлектор, ідеологічний план, фразеологічний план, просторово-часовий план,
психологічний план, комунікативна стратегія, тактика, лінгвальне вираження.