Інформація про дисертацію

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.02 «Політичні інститути та процеси». Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет». Ужгород, 2019. Львівський національний університет імені Івана Франка. Львів, 2019.

В дисертації здійснено комплексний політологічний аналіз особливостей процесу націоналізації партійної системи України з використанням трьох методологічних підходів (американського (М. Джонса та С. Мейнверінга), українського (авторський модифікований підхід) та російського (Г. Голосова)). Проведено вивчення стану та змін процесу націоналізації партійної системи України. Оцінка вказаного процесу здійснювалась з урахуванням впливу основних факторів впливу, сформульованих відповідно до вітчизняних умов розвитку.

Розглянуто сучасні емпіричні методи вивчення рівня націоналізації партійної системи, представлені в працях Р. Роулза, Д. Урвіна, Д. Бошлера,           М. Джонса і С. Мейнверінга, Г. Голосова. На підставі вказаних методів здійснено розробку модифікованого інструментарію до аналізу стану націоналізації партійної системи, яка створена на основі синтезу статистичного аналізу та аналізу партійно-електоральної гомогенності. Доведено, що цей підхід сформований на основі підходу Г. Голосова, адаптованого до українських засад розвитку націоналізації партійної системи України. Визначено, що в рамках модифікованого підходу вперше в політичній науці запропоновано оцінити стан вказаного показника через призму трьох складових, які характеризують націоналізацію партій за результатами парламентських виборів в регіонах, націоналізацію партій за кандидатами від політичних партій в регіонах, націоналізацію партій за результатами виборів до органів місцевого самоврядування. Вказаний підхід включає аналіз стану, проблем, напрямків та особливостей розвитку націоналізації партійної системи України.

Здійснено вивчення особливостей націоналізації партійної системи України здійснюється з урахуванням переліку факторів впливу, визначених з огляду на фактичний стан розвитку вказаного процесу. Серед таких факторів визначено вплив: соціально-політичних розмежувань; політичного режиму; форми державного правління; виборчої системи; нормативно-правового фактору регулювання виборчої системи; етнічного чиннику; соціально-демографічного фактору; трансформаційних чинників;  децентралізації (деволюції). В дисертації проведено оцінку найбільш суттєвого впливу окреслених факторів на зміну рівня націоналізації партійної системи України.

В роботі визначено існування прямої залежності між виникненням, розвитком регіональних політичних сил і націоналізацією партійної системи України, девіантністю (нетиповістю) електоральної поведінки регіонів. Досліджено основні наукові підходи до характеристики та типологізації регіональних партій в Україні. Висунуто пропозицію розширити існуючу типологізацію за рахунок введення таких категорій регіональних партій як проекти місцевих еліт, регіональних партій, орієнтованих на проросійську політику в Україні, технічних політичних партій, які починають активну діяльність перед виборами, допомагаючи забезпечити проходження до місцевих органів самоврядування певним особам. Встановлено, що за період 1994–2015 рр. в Україні існували такі регіональні політичні сили, зокрема, ідеологічні (зникли після 2002 р.), проросійські політичні партії, провладні (адміністративні) політичні партії, проекти місцевих еліт, партії-проекти відомих особистостей, технічні партії, етнічні партії тощо. Деякі з цих політичних сил, як показують матеріали дослідження складають сепаратистську загрозу національній безпеці країни, інші орієнтовані на реалізацію інтересів місцевих еліт, проходження певних осіб до влади на різних рівнях.

Ключові слова: партійна система, вибори, електорат, політична партія, націоналізація партійної системи, регіоналізація, модифікований підхід, регіональні партії, типові / девіантні регіони, соціально-політичні розмежування, політичний режим, форма державного правління.