Інформація про дисертацію

Дисертацію присвячено лексичним зв’язкам між китайською та
англійською мовами. На основі широкого масиву результатів міжмовної
взаємодії обґрунтовано типи взаємопроникнень у низці концептосфер та
загалом у лексико-деривативному складі двох типологічно віддалених мов.
З’ясовано питання одиничності та контамінації китаїзмів в азійських варіантах
англійської мови на підставі співвіднесеності аналізованих запозичень з
відповідним китайським адстратом та їхньою рекурентністю у словниковому та
текстовому середовищах. Вивчено структурно-семантичну адаптацію китаїзмів,
виявлено представленість та лакунарність одиниць сукупного інвентаря
китаїзмів у корпусі GloWbE, проаналізовано їхній ареальний статус щодо
відміченості у словниках та рекурентності у сегментах корпусу, встановлено
типи смислових зв’язків та відношень між лексемами. І китаїзми, і англіцизми
могли виникати внаслідок дії японського посередника. Вивчення англіцизмів у
китайській мові зосереджено на прагмакогнітивних чинниках однорідного та
компенсаторного (щодо рівнів мови) проникнення лексеми до цільового
середовища. Висвітлено блокувальні механізми та прагмакогнітивні переваги
типу запозичення до китайської мови.
Ключові слова: запозичення, типологія, англіцизми у китайській мові,
китайські запозичення до англійської мови, адаптація, засвоєння, взаємодія,
культурно-когнітивний аналіз, прагматика, моделювання, корпусна лінгвістика,
шкала рекурентності, ареальна екологія, етимологічний адстрат, китаїзми,
азійські варіанти англійської мови.