У Львівському університеті стартував VII Міжнародний форум з практики Європейського суду з прав людини

16 листопада 2018 року в Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка розпочав роботу VII Міжнародний форум з практики Європейського суду з прав людини. У щорічному зібранні взяли участь юристи-практики, науковці та видатні фахівці у галузі захисту прав людини, які обговорили актуальні проблеми застосування рішень Європейського суду з прав людини в українському судочинстві. Форум було організовано в межах проекту «Гарантування дотримання прав людини при здійсненні правосуддя» Координатора проектів ОБСЄ в Україні спільно з юридичним факультетом Львівського університету та Верховним Судом за фінансової підтримки Міністерства міжнародних справ Канади.

Захід розпочався з вітального слова Ректора Університету, члена-кореспондента НАН України, професора Володимира Мельника. Він наголосив на важливості проведення Форуму, який фокусує увагу широкого кола правозахисників, науковців, суддів, адвокатів та інших фахівців на таких аспектах, як забезпечення свободи вираження поглядів, правове регулювання проблем комунікації та викликів глобалізованого світу тощо. При цьому, «якщо говорити про фундаментальні основи права на свободу, то серцевиною є право вираження поглядів», – зазначив Володимир Мельник. Відзначивши позитивний досвід співпраці у рамках щорічного зібрання, Ректор висловив сподівання на продовження традиції і засвідчив готовність Університету й надалі брати участь в організації заходу, адже «Львівський університет був, є і залишиться відкритим до всього, що корисно людині, країні, державі».

Після цього до слова було запрошено Голову Касаційного суду у складі Верховного Суду Михайла Смоковича, який наголосив на необхідності проведення Форуму, адже «саме такі заходи дають можливість здобути фахові знання з питань судочинства та практики Європейського суду з прав людини». При цьому Михайло Іванович відзначив, що «Україна зараз стоїть на шляху глобальних змін у судовій системі, про що свідчать реформи, пов’язані з деполітизацією суду, визначенням місця прокуратури та адвокатури у судовому процесі, забезпеченням можливостей для досудового врегулювання тощо». Як вважає доповідач, основне завдання юристів-практиків полягає у необхідності забезпечення належного захисту прав та свобод людини на національному рівні, і в цій справі вже помітний значний прогрес. На основі сучасних судових практик можна з упевненістю сказати, що суспільство прагне медіаційних процесів, які втілюються у наближенні судової системи України до європейських стандартів.

Наступним виступив ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук. Він наголосив на тому, що Форум «має дати суддям поштовх повернутися до найбільш важливих проблем українського судочинства». При цьому він окреслив роль Європейського суду з прав людини у реформуванні судової системи України: «Механізм забезпечення прав і свобод людини коригується, і в цьому процесі рішення ЄСЛП мають особливий конституційний характер, адже через них відбувається формування наднаціональних принципів захисту прав, свобод та інтересів». Микола Оніщук також звернув увагу на найбільш вагомі та поширені проблеми на сучасному етапі розвитку судової практики в Україні, серед яких надмірна тривалість проваджень, порушення принципу рівності сторін та права на повагу до приватного і сімейного життя.

Національний менеджер програми верховенства права та прав людини Координатора проектів ОБСЄ в Україні Наталія Ступницька привітала всіх присутніх і висловила особливу подяку організаторам Форуму. Вона окреслила важливість ролі суддів у забезпеченні верховенства права та побажала учасникам плідних дискусій.

Після цього розпочалася перша сесія Форуму, присвячена темі «Неабсолютні права та баланс інтересів: сучасні виклики», модератором якої був суддя Європейського суду з прав людини від Вірменії Армен Арутюнян. У рамках засідання прозвучала доповідь судді ЄСПЛ від України, Президента Четвертої секції Ганни Юдківської про приватність в епоху масових спостережень. Основною тезою доповідачки була ідея про те, що «інтернет відкрив можливість для звуження розуміння приватності». При цьому важливо усвідомлювати, що розумні очікування приватності не повинні знижуватися під впливом глобалізації та розвитку засобів комунікації. У зв’язку з поширенням сучасних тенденцій відстеження даних та розсекречування персональної інформації, постає питання про те, чи підпадають метадані під розумні очікування приватності. Це питання було докладно проаналізовано на основі практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішень у справах «Бенедик проти Словенії» (2018), «Лопес Рібальда та інші проти Іспанії» (2018), «Роман Захаров проти Росії» (2015) та «Big Brother Watch та інші проти Сполученого Королівства» (2018).

Під час першої сесії Форуму також відбулися обговорення проблем балансування прав у цифрову еру, маніпулятивних аспектів забезпечення права на свободу вираження поглядів, визначення кримінально-правових меж свободи вираження поглядів у світлі стандартів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Робота Форуму здійснювалася у межах трьох сесій. Інші доповіді були спрямовані на аналіз окремих аспектів права на справедливий суд в історичному контексті та шляхів вирішення проблем системного характеру при здійсненні правосуддя, зокрема тих, що стосуються забезпечення ефективних юридичних засобів захисту у національних правових системах, виконання рішень ЄСПЛ у практиці Верховного Суду, перегляду судових рішень у завершених провадженнях тощо.

Світлини: Ігоря Полянського Більше фото