18 жовтня 2019 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулася ХХХІІІ Щорічна наукова Франківська конференція, фокусом якої цьогоріч стала тема «Іван Франко і Львів: культурологічні виміри геопоетики». Організаторами конференції є філологічний факультет та Інститут франкознавства Львівського університету, а також Інститут Івана Франка Національної академії наук України.
Наукове зібрання розпочало роботу у Дзеркальній залі Львівського університету. Модератором заходу був декан філологічного факультету, професор Святослав Пилипчук. Він привітав усіх присутніх і розповів про основні акценти конференції. «Щорічна Франківська конференція – це своєрідний звіт франкознавців про те, що було зроблено за рік. Цьогоріч конференція проходить під основним гаслом – «Франко і Львів». Ми зробили акцент на цьому, щоб з’ясувати наскільки місто було важливим для Франка, наскільки життя міста відображено у його творчості, наскільки Франко впливав на місто, наскільки місто впливало на Франка. Власне присутність міста у творчості Франка є наскрізною, лейтмотивною темою, адже в своєму першому художньому полотні великої прози, у романі «Петрії і Довбущуки», з’являється образ міста. Але для Франка місто – це не тільки архітектура, не тільки парки і вулички, це передусім люди», – зазначив Святослав Пилипчук.
Співголова конференції, проректор з наукової роботи Львівського університету, професор Роман Гладишевський окреслив значення постаті Івана Франка для культурного та наукового життя Львова: «Життя геніального Каменяра нерозривно пов’язане з нашим містом. Можна з певністю сказати, що Франко залишається одним із символів нашого міста. У конференційних доповідях ми побачимо Івана Франка як визначного львів’янина, як патрона Львівського університету, як промотора культурно-наукового життя Львова й України, як поета, прозаїка, драматурга, філософа, перекладача, публіциста, історика, одного з найважливіших духовних лідерів та моральних авторитетів нації». Водночас Роман Євгенович наголосив на важливості сучасного прочитання безсмертних художніх творів та наукових праць Івана Франка. «Праці Івана Франка не втрачають своєї актуальності, а їхнє нове прочитання у сучасних умовах може слугувати надійним фундаментом для розвитку українського суспільства», – додав він. Насамкінець Роман Гладишевський побажав учасникам конференції плідної роботи та цікавих дискусій і зазначив, що «такі форуми, як сьогоднішній, можуть стати значним поштовхом для створення нових проектів, спрямованих на розвиток і збагачення світової Франкіани».
До вітальних слів приєднався проректор з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку Володимир Качмар. Він підкреслив особливий зв’язок між діяльністю Івана Франка та Львівським університетом і наголосив на необхідності поширення праць Івана Франка серед студентства. «Ми ще раз переконуємося, коли бачимо дослідження наших колег, що Львівський університет та Іван Франко – це ті величини, які завжди були і є нерозривно пов’язані. Ми не раз наголошуємо на тому, що Іван Франко завершив навчання не тут, а в Чернівецькому університеті, ми говоримо про Віденський період Івана Франка, а також про інші моменти його життя, коли Університет не скористався можливістю слухати лекції Івана Франка, окрім однієї його габілітаційної лекції. Але коли ми оцінюємо діяльність Івана Франка в Університеті, слід говорити насамперед про ті ідеї, які нам залишив Франко, про ті його праці, які він залишив для наших студентів», – сказав Володимир Качмар.
Конференція передбачала доповіді на пленарному засіданні, а також роботу в трьох секціях: «Іван Франко та духовне, культурне й наукове життя міста», «Іван Франко: тексти, контексти, інтерпретації» та «Іван Франко: контакти, рецепції, паралелі». Під час пленарного засідання прозвучали доповіді таких знаних франкознавців, як Ростислав Чопик, Євген Нахлік, Алла Швець та інших. У своїх доповідях науковці окреслили «львівський вимір» діяльності Івана Франка як «вічного еволюціонера», його активну участь у львівських заходах до ювілею Івана Котляревського, а також охарактеризували його художню візію Львова та присутність міста у художньому, науковому, біографічному і публіцистичному дискурсах письменника.
