13 травня 2019 року в рамках Фестивалю грецької культури у Львові, який організували одеська філія Грецького фонду культури та Львівська міська рада, в ЛНУ ім. Івана Франка відбулась презентація україномовного видання вибраних творів видатного грецького поета ХХ ст. Константиноса Кавафіса. На початку заходу грецькою мовою прозвучала пісня «Наскільки можеш» на слова поета.
У вітальному слові проректор з науково-педагогічної роботи Львівського університету, професор Ярослав Гарасим звернув увагу на втіленні в творчості Кавафіса естетичної категорії прекрасного, зокрема ідеї краси, яка в античності знайшла свій вияв в понятті калокагатії і перегукується з етноестетикою українського пісенного фольклору. Також Ярослав Іванович відзначив вагомість входження творів новогрецької літератури в український літературний простір та актуальність творчості поета, яка через переосмислення минулого веде нас до кращого розуміння нашої епохи.
Зі словами привітання до учасників заходу звернувся Софроніс Парадісопулос – директор одеської філії Грецького фонду культури, за підтримки якого було здійснено видання. Він ознайомив присутніх з діяльністю фонду та з організацією численних заходів, присвячених поету, в Україні та світі, коли ЮНЕСКО та Міністерство освіти і спорту Греції оголосили 2013 рік – роком Кавафіса. Окрім того, Грецького фонду культури окреслив вплив поета не на одне покоління літераторів, як в Греції, так і за її межами, адже сам поет вважав, що його творчіть не для сучасників, а для наступних поколінь. Також він нагадав, що поет народився в районі Константинополя – Фанарі, який зараз відомий усім українцям завдяки Томосу.
Співорганізатор фестивалю, ресторатор Ставрос Куріеріс зазначив, що для нього велика честь брати участь у заходах фестивалю, який має на меті популяризувати грецьку культуру та допомогти людям краще зрозуміти філософію греків. «Львів, – наголосив пан Ставрос, – прийняв мене, дав можливість для роботи, дав нове творче життя, став другою батьківщиною».
Модератор заходу – директор Центру грецької мови і культури імені Арсенія Еласонського Ліна Глущенко продовжила презентацію невеликою довідкою про історію перекладів з новогрецької мови в Україні, серед яких -романи класика новогрецької літератури Нікоса Казандзакіса, поезія Йоргоса Сефериса та Константиноса Кавафіса, «Нерозривна філософія» Христоса Яннараса, середньовічний епос Дигеніса Акрита, грецькі народні казки, грецькі приказки та прислів’я, автобіографія Меліни Меркурі. В цьому контексті Ліна Михайлівна відзначила вагомий внесок перекладачів Львівського університету у популяризацію грецької літератури в Україні.
Асистент кафедри класичної філології Мар’яна Мокрівська докладно представила життєвий шлях поета, який все своє життя територіально перебував поза Грецією, але її образ виринає майже в кожному його творі.
Доцент кафедри загального мовознавства, класичної філології та неоеліністики Київського національного університету імена Тараса Шевченка Андрій Савенко, який здійснив переклад значної частини поезій обговорюваної збірки, у своєму виступі зосередив увагу присутніх на тріаді кавафісіанської проблематики,серед якої: 1) Популярність К. Кавафіса (місце та вплив на культуру); 2) Актуальність К. Кавафіса. Особливість поетики. Іронічне письмо як спосіб надання багатовимірності, тяглості історичному факту на прикладі вірша «Тим, хто збройно захищав Ахейський Союз»; 3) Кафавіс та тема ідентичності. Незручний Кавафіс (національна самоідентифікація, сексуальність); пророчий Кавафіс (вірші «Термопіли», «Чекаючи варварів», «Один з володарів Західної Лівії»). Доповідач звернув увагу і на мову Кавафіса, у якій переплітаються дві комунікативні форми грецької мови, що протистояли в тогочасній Греції, – димотику та катаревусу, а також акцентував на актуальності поезії Кавафіса для всього грецького світу, що перебував в ХХ ст. у складних пошуках власної ідентичності.
В обговоренні взяв участь професор кафедри класичної філології Андрій Содомора, відомий львівський вчений, перекладач, письменник, лауреат літературних премій імені Максима Рильського, Григорія Кочура та премії фундації Антоновичів. Поза увагою Андрія Олександровича не залишився факт, що для Кавафіса джерелом натхнення та своєрідним орієнтиром були Гомерівські поеми та їх естетика. В цьому контексті теми, які пронизують гомерівський епос, зокрема, любов до отчого краю та туга за ним, яку сьогодні ми називаємо ностальгією, мореплавські пригоди Одісея як свідчення жаги людини до пізнання широкого незвіданого світу, перегукуються з Кавафісом. Зокрема у нерівностопних ямбах вірша Ітака звучить і тема ностальгії, і тема незгасимої жаги пізнання.
Дискусію продовжила асистент кафедри перекладознавства та контрастивної лінгвістики імені Григорія Кочура Галина Пехник, яка досліджує перекладацькі стратегії видатного українського перекладача Григорія Кочура, у перекладацькому доробку якого і поезії Кавафіса. Вона зауважила, що Григорій Кочур не належить до перекладачів, які люблять вводити у канву цільового тексту нові образи, яких немає в оригіналі, не належить він і до найбільших пошановувачів семантичних трансформацій. У перекладацькій індивідуальності Г. Кочура простежується максимальне наближення до семантики першотвору, досягнення адекватності оригіналу, у межах якої виділяється один аспект, на якому і зосереджується Г. Кочур,– це природність мови, яку він ставить на перше місце у всіх своїх перекладах.
Відряджена Міністерством освіти Греції до Львівського університету викладач грецької мови Ельза Калему розповіла про музичні композиції, від пісень до симфонічних творів, число яких сягає 400, які на слова Кавафіса написали 100 грецьких композиторів. Однією з них усі присутні мали змогу насолодитися перед завершенням презентації.
Додамо також, що упродовж заходу студенти читали грецькою мовою і у перекладі Андрія Савенка та Григорія Кочура поезії Кавафіса «Наскільки можеш», «Ітака» та «Чекаючи на варварів». Зокрема, поетичні рядки декламували Ірина Свищ (ІНК-41), Анастасія Блохіна (ІНК-41), Анастасія Іванків (ІНП-31) та випускниця відділу класичної філології Діана Ткачук.
