2 жовтня 2017 року у Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулося урочисте відкриття Всеукраїнської наукової конференції «Його постать роки одягають у бронзу», присвяченої 120-літтю від дня народження Євгена Маланюка. Захід об’єднав провідних літературознавців зі Львова, Івано-Франківська, Кропивницького, Києва, Дрогобича, Луцька і Запоріжжя.
Вітальним словом розпочав роботу конференції завідувач кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка, професор Тарас Салига. Зокрема, він розповів про те як 1968 року у Нью-Йорку відійшов у Вічність Євген Маланюк і про значення творчості визначного письменника, поета і публіциста для літературного і політичного процесу тогочасної України. За словами літературознавця, більша частина життя, яку провів Євген Маланюк на чужині, була для нього фізичним порятунком і водночас найбільшою духовною карою.
«Маланюкове життя поза материнською Україною було не менш складним, аніж життя тих, які перебували в поневоленій Україні», – зазначив Тарас Салига, наголосивши, що навіть у США за Євгеном Маланюком постійно стежили агенти радянського режиму.
Літературознавець також додав, що Євгена Маланюка «боліло, що з рідної батьківщини, якою він дихав, офірував задля неї себе всього, він так і не почув слів ласки і вдячності, а натомість звучали наклепи, прокляття і ганьблення».
«Але він був невразливий до більшовицьких словесних скорострілів. Як воїн Армії УНР і як поет він зміг поєднати стилет і стилос – чин і слово. Він волю полюбив державну. І до цієї державної волі Маланюк стелить дорогу крізь жахливі картини ґвалту, наруги, одчаю… У серцевині його жорстких і трагічних сюжетів перебуває звичайна формула природного патріотизму», – наголосив Тарас Салига і додав, що сучасній Україні дуже бракує Євгена Маланюка, його геніального слова і винятково проникливої політичної і державницької інтуїції.
Ректор Львівського університету, професор Володимир Мельник наголосив, що Євген Маланюк завжди перебував у вирі боротьби за Україну і відзначив необхідність дослідження життя і творчості особистостей, які забезпечували безперервність українського літературного процесу.
«Через творчість Євгена Маланюка ми маємо досліджувати причини, через які Україна і досі перебуває у стагнації і безперервно постає перед новими викликами. Творча спадщина Маланюка, зокрема вчить нас, що у розбудові своєї державності ми повинні керуватися виключно національними інтересами», – наголосив Володимир Мельник.
Також до вітальних слів долучились директор Інституту філології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Роман Голод і завідувач кафедри української літератури Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (м. Кропивницький), професор Григорій Клочек.
Під час пленарного засідання конференції науковці обговорили основні аспекти творчості Євгена Маланюка. Так, Григорій Клочек розповів про сім ознак феномену Євгена Маланюка, проректор Львівського університету, професор Ярослав Гарасим зосередив увагу на етноестетичних вимірах культурологічної концепції визначного українця, а доцент кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка Микола Крупач представив доповідь «Великий ворог» із «маленької задротяної каплиці», у якій він проаналізував пореволюційні «бої» Євгена Маланюка за нове національне мистецтво.
Окрім того, під час пленарного засідання професор кафедри української літератури Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Наталія Мафтин виголосила доповідь «Енергія чину як домінанта стильової палітри Євгена Маланюка», а завідувач кафедри української літератури та теорії літератури Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка Петро Іванишин розповів про початкові модуси відкривання буттєвого сенсу в поезії Маланюка.
Завершилося пленарне засідання літературно-мистецькою композицією за участю студентів філологічного факультету.
Надалі конференція продовжила роботу у секціях «Співець Степової Еллади: історіософія поезії Євгена Маланюка», «Публіцистика та культурологічні студії Євгена Маланюка», «Євген Маланюк: контакти, рецепції, паралелі».
