5 лютого 2020 року у Музеї історії Університету відбувся круглий стіл до 175-річчя від дня народження видатного українського вченого, громадського та культурного діяча Івана Пулюя. У заході взяли участь вчені, дослідники й інші представники наукових установ та закладів вищої і середньої освіти.
З вітальним словом до присутніх звернувся проректор з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку Володимир Качмар. «Сьогоднішній захід є надзвичайно важливим, адже постать Івана Пулюя з одного боку привертає увагу дослідників, а з іншого, на жаль, все ще не може здобути тієї світової слави та визнання, на які безперечно заслуговує. Попри все Іван Пулюй є далеко не пересічною особистістю, детальніше про здобутки якої ми сьогодні дізнаємось із доповідей наших учасників, – наголосив Володимир Качмар та коротко окреслив дотичність постаті українського фізика до історії Львівського університету.
Розпочав серію доповідей доктор фізико-математичних наук, науковий секретар НТШ, голова комісії фізики Наукового товариства імені Шевченка Роман Пляцко. У своєму виступі він, зокрема, торкнувся важливого питання визнання світом наукового досягнення Івана Пулюя та нерівного розподілу слави між українським вченим та його німецьким колегою – Вільгельмом Рентгеном. «Ми ніколи не програємо, адже кожен достатньо кваліфікований фізик розуміє, що зробив Рентген і що зробив Пулюй. Ніхто не скине німецького вченого з його п’єдесталу, але треба усвідомлювати, що хоч формально нобелівським лауреатом Пулюй не був, але, де-факто, для нас він ним є», – наголосив Роман Пляцко.
Кандидат фізико-математичних наук, доцент Тернопільського національного економічного університету, дійсний член НТШ Ольга Збожна прочитала доповідь на тему «Іван Пулюй – взірець національної еліти», у якій проаналізувала основні здобутки українського дослідника у царині фізики. Також вона наголосила на проблемах необізнаності молоді у тих вагомих та визначних напрацюваннях Івана Пулюя, якими варто пишатися задля збереження нашої національної ідентичності та кардинального спростування української меншовартості.
Віхи професійної діяльності та пріоритетну роль українського фізика Івана Пулюя у встановленні вчення про Х-промені окреслив доктор фізико-математичних наук, завідувач кафедри фізики металів Львівського університету, професор Степан Мудрий. Також дослідник описав актуальність напрацювань Івана Пулюя у розвитку сучасної науки, розповівши про використання Х-променів у сфері електронної будови сплавів та під час вивчення фазового складу, кристалічної структури, будови рідин, аморфних речових і наночастинок.
Кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови імені професора Івана Ковалика Галина Тимошик у своєму виступі зосередила увагу на ще одній стороні багатогранної постаті Івана Пулюя, представивши його як перекладача та редактора перекладу Святого Письма. Дослідниця також розповіла про співпрацю українського фізика з іншими відомими діячами того часу, чим додала своєрідного масштабу у картину сприйняття і розуміння осередку професійної творчості українських геніїв.
Надалі формат заходу змінився на дискусію, під час якої кожен охочий міг поставити запитання доповідачам чи доповнити їхні дослідження власними напрацюваннями та думками. Так, директор Музею історії Університету Юрій Гудима продемонстрував рідкісні прилади-експонати, які представлені в експозиції музею (різновид радіометра та променеву трубку або лампу Пулюя), та поштівку з минулого століття, на якій зображений Іван Пулюй.
На завершення круглого столу учасники мали можливість обмінятися цікавою інформацією про життя та діяльності Івана Пулюя й обговорити ідеї щодо підвищення рівня обізнаності широкого загалу у професійних здобутках видатного українського фізика.
