«Пробачте ріднії мої,
Пробачте, що не зміг
Додому з піснею прийти.
Потрібно було просто йти
І визволять Вкраїну мою.
Пробачте, мамо,
І ви, тату,
Що так тяжко зараз на душі.
Спостерігаю я за вами
З небес, з-за хмар».
Степан Петрівський
17 квітня 2019 року на геологічному факультеті Львівського університету відбулося урочисте відкриття й освячення меморіальної аудиторії імені Степана Петрівського – студента-геолога, який віддав своє життя на Сході України, захищаючи територіальну цілісність держави і мирне життя кожного з нас. У заході взяли участь студенти і викладачі Львівського університету, духовенство, бойові побратими, вчителі, а також найближча родина Героя – мама Оксана, брат-близнюк Іван і тітка Оксана.
Народився Степан Петрівський 20 червня 1992 року в селі Сушиця Старосамбірського району на Львівщині. У 2009 році разом із братом-близнюком вступив на геологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка. У 2014 році Степан Петрівський пішов захищати Батьківщину від російського агресора у складі добровольчого спецбатальйону міліції особливого призначення «Шторм». Брав участь у боях за Сватове, Новий Айдар, Щастя. Влітку 2014 року воїн приїхав у відпустку, отримав диплом бакалавра, успішно склав вступні іспити в магістратуру і повернувся на передову. Обірвалося життя Героя 24 серпня 2014 року під час артилерійського обстрілу біля смт Георгіївка, що на Луганщині. За півтори години до смерті Степан Петрівський написав поетичні рядки: «Коли мені тяжко, я завжди нагадую собі, що якщо здамся, то краще від того не буде…»
Перед освяченням меморіальної аудиторії Народна чоловіча хорова капела «Прометей» під керівництвом Віталія Чмира виконала Гімн ОУН-УПА «Зродились ми великої години». Чин освячення провів капелан Університету отець Мар’ян. Звертаючись до присутніх, о. Мар’ян наголосив, що ніхто з українців не має морального права забувати про жертву Героїв України. «Ми зобов’язані змінювати своє життя і нашу країну на краще, маємо іти слідами Героїв, служити іншим на добро державі, на добро Церкві і на добро нашим ближнім», – наголосив капелан.
Ректор Університету, член-кореспондент НАН України, професор Володимир Мельник зазначив, що життєподвиг Степана Петрівського є символічним наріжним каменем сучасного українського державотворення, прикладом і орієнтиром для всієї спільноти Львівського національного університету імені Івана Франка.
«Степан Петрівський виявився тією людиною, яка з усією відповідальністю взяла на себе обов’язок боронити Українську Державу, її суверенітет, наше з вами мирне життя. Своїм подвигом він показав, якою великою цінністю є Україна та її воля, і це покладає на кожного з нас велику відповідальність – берегти й утверджувати ті цінності, за які боровся наш студент і тисячі інших Героїв. Переконаний, що які б загрози зараз не виникали перед нашою державою, завдяки таким особистостям, як Степан Петрівський, ми зможемо подолати будь-які виклики і не дозволимо звести нанівець жертву новітніх воїнів України», – наголосив Володимир Мельник.
Декан геологічного факультету, професор Микола Павлунь розповів про університетські заходи з ушанування пам’яті Степана Петрівського, наголосивши на великому моральному обов’язку всіх викладачів і студентів: «Упродовж наступних років у цій аудиторії навчатимуться студенти нашого факультету й інших факультетів Університету. Кожен із них зможе прочитати про подвиг Степана, зрозуміти і перейняти ті цінності, за які він віддав своє життя, усвідомити свою персональну відповідальність за долю країни. Дякуємо мамі й усім рідним за сина, якого вони виховали…»
Рідні, близькі та знайомі Степана Петрівського завжди відзначали його особливу впевненість, ретельність, відповідальність, вихованість, доброту й лідерські якості. За словами педагогів, які виховували майбутнього Героя, бойових побратимів, друзів і найближчих родичів, Степанові завжди було притаманне по-особливому виважене, шляхетне ставлення до світу, вроджене відчуття патріотизму і свого високого громадянського обов’язку. Про особистість, характер, мрії й захоплення Степана Петрівського розповіли його бойовий побратим, родичі та вчителі.
«Степан завжди щиро вірив у Бога, в людей, у моральні цінності. Він змалку знав, що потрібно бути найсильнішим, найчеснішим і найвідповідальнішим. Усвідомлював, що потрібно допомагати батькам, не можна засмучувати маму; до дівчат ставився з великою моральною чистотою. Знав, що потрібно дослухатися до вчителів і наставників… Він міг залишитися вдома, але особисті риси характеру Степана не дозволили йому бути осторонь під час ескалації конфлікту на Сході», – поділилася спогадами про Героя його тітка Оксана Петрівська.
Класний керівник Героя Ольга Степанівна, згадуючи про свого талановитого учня, відзначила його неймовірну, як для дитини, патріотичність і внутрішню духовну силу. За словами педагога, вже з 5-го класу Степан зачитувався життєписом Степана Бандери, надзвичайно відповідально ставився до навчання, був товариським і, водночас, зневажав нещирість та лицемірство. «Таке враження, що у нього від народження були закладені риси великого патріота і щирої особистості. Це той випадок, коли учень перевершив своїх учителів і став прикладом для багатьох прийдешніх поколінь», – наголосила Ольга Степанівна.
Подякував представникам Університету за збереження пам’яті про Степана його бойовий побратим Михайло. «Життєвим кредо Степана була відома фраза, яку він часто повторював: «Богу – душу, життя – Україні, а честь – собі». Він віддав своє життя, і дякую, що ви про це пам’ятаєте», – зазначив воїн.
Завершився захід декламуванням уривка з поеми Леоніда Ковриги «Журавлиний плач» і спільним виконанням Гімну України.
За особисту мужність і героїзм, виявлені в захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російськоукраїнської війни Степан Петрівський 29 вересня 2014 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). У 2015 році ім’я Степана Петрівського присвоїли Тершівській ЗСШ ІІІ ступенів Старосамбірського району. У травні 2016 року тут встановлено пам’ятну дошку. Також у 2016 році у Львівському університеті започаткували академічну стипендію імені Степана Петрівського.
