3-6 жовтня 2018 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулася Міжнародна наукова конференція «Гербарії та збереження фіторізноманіття», присвячена 235-річчю від дати заснування Гербарію Львівського національного університету імені Івана Франка (LW) i 130-річчю від дня народження професора Тадеуша Вільчинського.
Конференція відбулася за підтримки Міністерства освіти і науки України. Учасників наукового зібрання привітав листом заступник Міністра, професор Максим Стріха. Він, зокрема, зазначив, що гербарний зразок – це унікальне і неповторне джерело в історичному, географічному і таксономічному розумінні. Гербарій Львівського університету є найстарішим гербарієм України. Він містить унікальні зразки різноманітних видів рослин, що є безцінним фондом світової ботанічної науки. Наукова спадщина Тадеуша Вільчинського – видатного польського, а пізніше українського вченого, – викликає великий інтерес науковців як в Україні, так і далеко за її межами. А відтак, проведення масштабної наукової конференції стало нагодою для утвердження міжнародного авторитету української науки у світі, демонстрації її найкращих досягнень, координації подальших зусиль вчених, окреслення нових перспектив розвитку ботаніки як важливого елементу сучасних наукових досліджень.
Зі сторони Львівського університету учасників конференції привітали голова оргкомітету, проректор з наукової роботи, член-кореспондент НАН України, професор Роман Гладишевський і керівник Науково-дослідної частини Юрій Плевачук.
Участь у роботі наукового форуму взяли вчені з України, Австрії, Білорусі, Казахстану, Німеччини, Польщі, Румунії, Словаччини, Туреччини, Угорщини та Франції, серед них – відомі в світі вчені-ботаніки: професор Манфред Фішер (Відень), професор Юзеф Мітка (Краків), член-кореспондент НАН України проф. Сергій Мосякін (Київ), професор Рональд Ібервайн (Клягенфурт, Австрія), професор Дірк Альбах (Ольденбург, Німеччина) та інші.
Під час наукових дискусій учасники конференції обговорювали вагому роль гербаріїв для флористичних, таксономічних, молекулярних, історичних досліджень, вирішення проблем зі збереження рослинного світу та для біологічної освіти. Крім того, науковці обмінялися думками щодо сучасного стану гербарної справи та проблем, які існують в цій галузі. Зокрема, наголошувалося на питаннях збереження історичних гербарних колекцій та роботі з ними.
Вчені з України порушили питання про необхідність удосконалення законодавства нашої держави щодо створення, функціонування та зберігання гербарних колекцій, а також підвищення статусу науковців, які працюють з цими колекціями.
