28 жовтня 2019 року в Актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася презентація арт-буку «Бойківське весілля у текстах та світлинах: давнє й сучасне» за участі відомої телеведучої Ольги Фреймут.
Видання книги стало спільним проектом видавництва Ольги Фреймут «Snowdrop» та Українського культурного фонду. Автором-упорядником арт-буку про бойківське весілля є доцент кафедри українського прикладного мовознавства Львівського університету Наталія Хібеба, яка протягом майже 20 років записувала та фіксувала спогади селян Бойківщини про особливості весільних обрядів. У книзі зібрано відомості від респондентів з Дрогобицького, Сколівського, Стрийського, Старосамбірського і Турківського районів Львівської області та Рожнятівського району Івано-Франківської області. Окрім того, у книзі представлено автентичне мовлення бойків – зв’язні тексти-розповіді 32 сучасними говірками галицької частини Бойківщини. Тому видання можна сміливо вважати цінним джерелом для діалектологічних досліджень.
Книга вражає не лише своїм фактологічним матеріалом та глибиною осягнення культури і світогляду бойків, відтворених у весільних обрядах, а й численними фотоматеріалами, у яких зроблено часткову реконструкцію бойківського весілля. Для зйомки було залучено професійних фотографів і стилістів з метою якнайточнішого відтворення усіх деталей бойківського одягу та предметів побуту. Стилістом зйомки стала художниця з історичних костюмів Антоніна Белінська, яка розробляла вбрання та образи героїв серіалів «Олекса Довбуш» і «Кріпосна». Для відтворення одягу молодят та гостей весілля творці проекту використали стародавні ескізи, а також звернулися за допомогою до музейних і приватних колекцій. Зйомки відбулися в Музеї народної архітектури і побуту імені Климентія Шептицького, знаному як Шевченківський Гай.
Ольга Фреймут привітала усіх присутніх і поділилася теплими спогадами про рідний ЛНУ ім. Івана Франка: «Багато років тому я була у цьому залі на урочистих подіях. Найтепліші спогади, найперші думки, мрії, які ще тільки мали здійснитися, асоціюються з Львівським університетом. Те, що я стою зараз перед вами з такої нагоди і з таким багажем, для мене загадка, диво і Божий дар». Вона розповіла учасникам заходу про те, як зародився і втілювався в життя задум про створення книги: «Наталя Хібеба надіслала мені манускрипт своєї наукової праці, і коли я побачила ці магічні тексти (а я дуже люблю народознавство, але розумію, що це не для всіх – купувати книги з народознавства), то зрозуміла: треба щось робити. Видавати абияк я не хотіла. Потрібно було зробити це цікаво, оригінально. І як тільки ми почали думати над втіленням задуму, все з першого ж моменту почало складатися якнайкраще для нашого проекту», – розповіла Ольга Фреймут.
Доцент кафедри українського прикладного мовознавства Львівського університету, літературний редактор книги Дарія Якимович-Чапран акцентувала на лінгвістичній цінності проекту. Зокрема, вона розповіла про процес редагування розповідей респондентів, а також про засвідчені особливості бойківських говірок. Консультант, науковий співробітник науково-фондового відділу музею народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького Любов Сварник окреслила особливості роботи з костюмами, предметами побуту та інтер’єру, відтвореними на світлинах.
Зустріч продовжилася у форматі питання-відповіді. Студенти, викладачі та гості Університету мали нагоду поспілкуватися з Ольгою Фреймут та її колегами, які працювали над створенням арт-буку. Обговорювали особливості бойківських обрядів у порівнянні з народними звичаями інших місцевостей України, бойківську їжу, побут та одяг. Згадували про обряд «комора» та бойківські ладканки, говорили про мову бойків, про важливість збереження традицій та про процес створення проекту – від редагування тексту до пошиття костюмів для фотозйомки.
Насамкінець проректор Університету з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку Володимир Качмар подякував Ользі Фреймут та всьому творчому колективу, який працював над створенням арт-буку, і додав: «Це не просто проект, це свято. Ми бачимо стількох небайдужих людей, які долучилися до проекту, і у всіх святковий настрій. Це дуже приємно і це викликає зацікавлення у студентів».
