Відбулося наукове зібрання, присвячене постаті Сергія Гурського

6 лютого 2020 року відбулась звітна конференція професорсько-викладацького складу факультету іноземних мов, пленарне засідання якої було присвячено багатолітньому завідувачеві загальноуніверситетської кафедри іноземних мов, доценту кафедри Гурському Сергію Омеляновичу з нагоди 100-річчя від дня його народження.

У вступному слові в. о. декана факультету Ганна Кость привітала присутніх з початком роботи конференції  і  наголосила на вагомості започаткованої у 2009 р. традиції присвячувати пленарні засідання знаковим постатям  факультетської науки, які творили історію факультету. Серед таких постатей, за словами Ганни Кость, є Б. М. Задорожний, Й. У. Кобів, К. Я. Кусько, О. Ф. Ріпецька, А. О.  Содомора, С. Я.  Лур’є,   І. І. Андрейчук, О. А. Домбровський, О. В. Огоновська, М. С. Шаповалова та багато інших. Чільне місце в історії факультетської освіти та науки посідає і Сергій Омелянович Гурський, про якого у першому томі Енциклопедії Львівського національного університету імені Івана Франка написано так: «Філолог-германіст, викладач, завідувач кафедри іноземних мов, заступник декана, голова науково-методичного об’єднання викладачів іноземних мов м. Львова».

За таким стислим і лаконічним представленням, якого вимагає формат Енциклопедії, – багатий життєвий і науковий шлях Сергія Омеляновича, який для когось, хто був студентом, став взірцем досвідченого викладача, керуючи дослідженнями аспірантів, розкривав їм тонкощі філологічної науки, будив дослідницьку думку, комусь дав мудру пораду, що визначила професійний, а, може, навіть, і життєвий шлях у майбутньому.

Ганна Кость висловила особливу вдячність  присутнім на конференції дочці Наталії Сергіївні (випускниці Львівського інституту мистецтв), яка разом з родиною (чоловіком Михайлом та дочкою Аріелою) спеціально приїхала на конференцію з Тель-Авіву, де проживає останні 30 років, та синові Володимиру Сергійовичу – відомому львівському адвокатові – за участь у конференції.

Заступник декана з наукової роботи, доцент Глущенко Л. М. представила основні результати наукової роботи факультету за останній рік та наукові здобутки, які було  відзначено в Ухвалі Науково-технічної ради Університету.

Багатолітній декан факультету проф. Володимир Сулим у своєму виступі відзначив вагомі результати науково-пошукової роботи кафедр факультету  у 2019 р., значні  наукові досягнення вчених факультету за останні п’ять років, зокрема значний ріст захищених дисертацій, наукової продукції, особливо статей у виданнях, що включено до науково-метричних баз SCOPUS  та Web of Science, підручників та посібників, перемоги студентів у Всеукраїнських олімпіадах та конкурсах, можливості, які відкриваються для факультету та Університету завдяки гранту від Університету м. Детройт (Німеччина) .

Після цього, згідно з порядком денним, було заслухано дві доповіді.

Першу доповідь, виголосила доцент кафедри іноземних мов для гуманітарних факультетів Максимук В. К., яка  з документальною точністю і величезною теплотою розповіла про віхи життя, професійної, педагогічної та наукової діяльності Сергія Омеляновича Гурського, доповнюючи розповідь численними фотографіями, люб’язно наданими родиною, та  архівними даними, які свідчать про те, що він народився у 1919 році в с. Єлизавето-Кам’янка,  Дніпропетровської обл. Доповідач зупинилась на його праці в юнацькі роки на заводах Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровськ, на навчанні на робітничому ф-ті Дніпропетровського транспортного інституту (1935–1937 рр.), а згодом на ф-ті іноземних мов Дніпропетровського ін-ту іноземних мов (1937–1941 рр.). В. Максимук згадала і про його навчання у Військовому училищі радіозв’язку (1941–1942 рр.), про роботу у воєнні роки (1942–1945 рр.) перекладачем і дешифрувальником у різних військових частинах та військову перекладацьку діяльність у 1945–1950 рр. Продовжуючи, доповідач детально висвітлила успішну викладацьку та наукову кар’єру вченого у Львівському державному університеті:  викладач (1951 р.), старший викладач (1953 р.), заступник декана ф-ту іноз. мов (1953–1955 рр.), завідувач кафедри іноземних мов для неспеціальних факультетів (1959–1979 рр.), доцент (з 1965 р.). З  1960 р. вів заняття з військового перекладу на військовій кафедрі Університету. У 1976 р. на кафедрі було запроваджено спецкурс «російська мова як іноземна» – державний проєкт з підготовки студентів філологічного факультету до викладання російської мови закордоном на базі англійської мови. Було підготовлено три випуски студентів, що навчалися протягом 4,5 років, деякі з яких до нині викладають вже українську мову на базі англійської у ЗВО м. Львова. Говорячи про головний напрямок наукових досліджень С.О. Гурського – семасіологію та термінологію, що знайшло відображення у 39-ти наукових працях, В. Максимук назвала найвагоміші праці вченого: The Idiomatic Heart of the English Language (1975), «Глагольные сочетания типа GO OUT, MELT AWAY в современном английском языке» (1975) та захищені під його керівництвом дисертації (12).

Учень і послідовник Сергія Гурського, завідувач кафедри іноземних мов для гуманітарних факультетів проф. Дудок Р. І. у своєму виступі охопив увесь спектр науково-пошукових інтересів вченого, який вражає своїм діапазоном і включає проблеми лексикології, семантики, прикладного  та галузевого термінознавства, лінгвокогнітології та лінгвопрагматики. Семантика мови, на думку С.О. Гурського, є проблемою № 1 у лінгвістиці, яка має свої філософські, логічні, психологічні, лінгвістичні і чисто семасіологічні аспекти. Випрацювана С.О. Гурським концепція – відмежування стабільного компонента (інваріанта) від змінних компонентів (смислів) – лягла в основу  апробованої у численних наукових працях методики “значення-смисл”. Відповідна наукова концепція С.О. Гурського “значення-смисл”  ґрунтується на двох принципових положеннях: 1. На розмежовуванні двох різнопланових компонентів інваріантного значення у парадигматиці мови і змінного компонента у  синтагматиці мовлення; 2. На відношеннях опозицій, тотожних понять за диференційними ознаками, які є основою протиставлення. Такий підхід вченого засвідчує, що інваріантне значення слова як елемент лексико-семантичної системи мови – це низка елементарних стабільних сем/компонентів як складових інваріантного значення слова, оволодівши якими зможемо як найадекватніше зрозуміти слово чи словосполучення у фаховому тексті. Базовою ж тезою Сергія Омеляновича є те, що слово не змінюється, а відтворює своє інваріантне значення як низка смислорозмежувальних ознак, що зрозумілі apriori у процесі абстрагуючої діяльності мислення.

Надзвичайно зворушливо донька Сергія Омеляновича розповіла про те, яким він був у родині, як поважав і любив свою дружину та як виховував своїх дітей патріотами України. За спогадами пані Наталі, головним пріоритетом в житті Сергія Омеляновича все ж була наука, якій він віддано служив все своє життя. В нього горіли очі лише тоді, коли він говорив про науку. Вдома вона завжди пам’ятала його працюючим за столом. Він міг настільки захопитись роботою, що одного разу це призвело до пожежі, коли працюючи в своїй  кімнаті над черговою науковою статтею, він не відчув, що на кухні почалася пожежа, і був дуже здивований, коли в його кімнаті опинились пожежники, які намагаючись загасити пожежу, залізли у вікно кухні, з якої ішов дим, а  він нічого не чув і не бачив. Наголосила, що батько ніколи багато не потребував, завжди був задоволений тим, що мав,  був скромним і невибагливим у побуті. В унісон з донькою прозвучав виступ зятя Михайла, який з гумором згадав епізод про те, як він просив у батьків руки Наталі, зазначивши, що завжди захоплювався благородством Сергія Омеляновича та його відношенням до сімейних цінностей.

Син Сергія Омеляновича у своїх спогадах розповів про любов та повагу до батька, який прожив життя сповнене не тільки успіхами, звершеннями та перемогами, але й труднощами, випробуваннями та викликами. Привернув увагу присутніх до того, як в дитинстві Сергій Гурський захоплювався вивченням німецької мови, причому не за підручниками, а вивчаючи німецькі слова за допомогою газет українською та німецькою мовами, як  під час Другої світової війни будучи вміло дешифровував повідомлення німецьких авіаторів, за що неодноразово був нагороджений бойовими нагородами. Також Володимир Сергійович розповів про улюблене хобі Сергія Омеляновича – риболовлю, яка допомагала йому зняти напругу і отримати натхнення для подальшої напруженої праці. Згадав і про те, як в родині цінували Шевченка і як  змалку син брав участь у різних заходах декламуючи вірші Кобзаря.

Своїми враженнями про Сергія Омеляновича як визначного вченого-германіста, основоположника Львівської наукової школи інваріативної семантики, талановитого педагога та організатора освіти поділились  завідувач кафедри німецької філології проф. Максимчук Б. В.  та завідувач кафедри англійської філології проф. Білинський М. Е. Вони наголосили, що у 60-80 роках минулого століття, коли вся лінгвістична наука зупинилась перед семантичним бар’єром, Сергій Омелянович створив унікальну семантичну теорію інваріативної семантики, застосувавши методику семантичних опозицій, завдяки якій в значній мірі можна  пояснити проблему онтогенези природної мови і яка відкрила шлях  молодим вченим до проблем ономасіології і семасіології використовуючи модель семантичних інваріантів. Говорили і про значний науковий авторитет науковця серед фахівців  далеко поза межами сучасної України, що своєю організаційно-педагогічною та науковою діяльністю С. О. Гурський вписав яскраву сторінку у вітчизняну лінгвістику і  в історію Львівського університету залишивши глибокий слід у серцях тих, хто його знав, шанував і любив як яскравого  вченого, педагога і людину з відкритим, щирим серцем.

Усі доповіді та спогади присутні прослухали з величезною увагою. У роботі пленарного засідання взяли участь майже 70 викладачів та науковців.

Після пленарного засідання, згідно з програмою звітної конференції, працювали сім секцій: Германських і романських мов, лінгвостилістики, перекладознавства і констрастивної лінгвістики, міжкультурної комунікації та перекладу, класичної філології, світової літератури та методики викладання іноземних мов.

Світлини: Ярини Пришляк та Миколи Масинця Більше фото