26-27 жовтня 2017 року у Львові відбувся IV Конгрес молодих дослідників релігії, який об’єднав студентів, аспірантів, науковців з усієї України. До організації заходу долучились викладачі кафедри теорії та історії культури філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Відтак, університетські аудиторії перетворились на один із майданчиків для обговорення актуальних питань, пов’язаних із новими релігіями та сучасними релігійними явищами, а також традиційними християнськими течіями. Співорганізаторами конгресу також були Молодіжна асоціація релігієзнавців, Інститут релігії і суспільства Українського католицького університету, Львівський музей історії релігії, Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка та Центр міжконфесійного та міжрелігійного діалогу «Лібертас».
Пленарне засідання IV Конгресу молодих дослідників релігії розпочалося з вітальних слів президента Молодіжної асоціації релігієзнавців, кандидата філософських наук Руслана Халікова та заступника директора «Дому Франка», кандидата філософських наук, асистента кафедри теорії та історії культури Михайла Кобрина. Привітала учасників заходу та побажала плідної роботи заступник директора Львівського музею історії релігії Лілія Моравська.
Зі вступною лекцією на тему «Культура релігієзнавчих досліджень» виступила віце-президент Української асоціації релігієзнавців, завідувач відділу історії релігій та практичного релігієзнавства Відділення релігієзнавства Інституту філософії НАНУ, доктор філософських наук Людмила Филипович. Доповідач наголосила на ключовій ролі релігієзнавця не лише у сучасному українському науковому дискурсі, але й загалом у суспільстві. Лейтмотивом лекції став заклик до формування нової суспільної тенденції – перетворення дослідника релігії на науковця-менеджера, який є затребуваним у своїй країні та за її межами.
Після пленарного засідання учасники заходу продовжили роботу на тематичних секційних засіданнях, під час яких обговорили низку актуальних релігієзнавчих питань. Так, на секції «Міжконфесійні відносини: різноманіття думок і діалог із ключових питань» порушили проблеми міжправославного діалогу у сучасній Україні, розглянули релігійний дискурс сучасного біотичного вчення та дослідили виклики для церков в епоху пост-правди.
Ще одна секція «Реформація: огляд 500 попередніх років та прогноз на 500 наступних» була присвячена відзначенню 500-ліття Реформації. Її учасники не лише простежили тенденції у Європі ХVІ століття, що призвели до перетворення церкви, але й спробували зробити футурологічний прогноз для церков ХХІ століття. Учасники секції «Нові релігії та сучасні релігійні явища» розглянули взаємозв’язок між нью-ейджем та культурою споживання, поспілкувались із адептами Церкви Саєнтології, подискутували про рецепцію класичних теорій соціології релігії в серіалі «Шлях» та обговорили інші новочасні сакральні феномени. Також на конгресі була представлена секція «Релігія в Україні: історія та сучасність», на якій велись дискусії довкола проблем радянського релігієзнавства, а також порушувались питання теперішнього релігійного простору в Україні.
Перший день IV Конгресу молодих дослідників релігії закінчився презентацією нових релігієзнавчих видань.
Під час другого дня учасники заходу продовжили роботу у форматі круглих столів. Аудиторія була поділена на кілька тематичних кластерів, а саме – «Вайшнавізм у традиції та сучасності», «Іван Франко та академічне дослідження релігії», «Церква і релігія в інформаційну добу». Жваве обговорення і плідна дискусія під час круглих столів дали змогу обмінятись думками стосовно актуальних проблем у сфері дослідження релігії.
На завершення IV Конгресу молодих дослідників релігії директор Релігійно-інформаційної служби України Тарас Антошевський прочитав лекцію на тему «Релігієзнавство в епоху інформаційних технологій: як жити далі або я маю мрію». Доповідач порушив низку важливих проблем, з якими стикається журналіст на шляху до продукування якісного контенту на релігійну тематику. Тарас Антошевський запросив дослідників релігії, релігієзнавців до співпраці задля формування науково-популярного медійного простору.
