Юрій Костенко презентував у Львівському університеті книгу «Історія ядерного роззброєння»

Відомий український громадський діяч, політик, керівник урядової делегації України на переговорах з РФ щодо ядерного роззброєння (1992–1993) Юрій Костенко 5 квітня 2016 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка презентував свою книгу «Історія ядерного роззброєння».

Відкрив захід проректор із науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку Університету Мар’ян Лозинський. Мар’ян Володимирович зазначив, що «сьогодні студенти мають унікальну можливість почути відповіді на актуальні запитання щодо ядерного роззброєння України від відомого політика, патріота, одного з перших депутатів Верховної Ради, який долучився до процесу проголошення незалежності України та її розбудови».

«Книга, яку я сьогодні представляю – моя головна робота, яка деталізує період ядерного роззброєння 1991–1996 рр. і містить чимало унікальних документів, частина яких досі перебувала під грифом секретності. Також у ній криються відповіді на актуальні нині питання щодо російської агресії, її причин, охоплено й чимало інших цікавих аспектів, що стосуються державної політики України», – зазначив автор книги Юрій Костенко.

За його словами, історія відмови від третього у світі ядерного потенціалу викладена у книзі в контексті становлення державних інституцій України у перші три роки незалежності, «гри в дві руки» з боку США й Росії, жорстокої інформаційної війни проти України, а також «громадянської війни» в коридорах української влади – між новою та пострадянською генераціями політиків.

«У книзі подана не мемуарна сторона, а архівна. Чітко викладено й усі перипетії, через які Україні довелося пройти в процесі роззброєння. Це перша книга, присвячена історії ядерного роззброєння України, де на основі документів, у тому числі – закритих, а також публікацій у західних, російських та українських ЗМІ, невідомих загалові фактів про кулуарну частину процесу, міститься вичерпна відповідь на запитання, яке стало особливо актуальним після початку військової агресії Росії проти України у 2014 році: «Хто винен, що Україна віддала ядерну зброю?». Книга містить понад 150 фотографій і цитати ключових документів», – зазначив Юрій Костенко.

Розповідаючи про сам процес демілітаризації, гість навів приклад ПАР і відзначив, що аналогів ядерному роззброєнню, яке провела наша держава, у світі немає. У той час, коли доцільніше було б розтягнути ядерну демілітаризацію до 2005 року, Україна позбулася останньої боєголовки вже у 1996. «У процесі ядерного роззброєння Україна передала Росії 5 000 ядерних боєголовок на суму 100 млрд $. Натомість, Російська Федерація компенсувала ядерне паливо на 980 млн $. А це лише 1% від суми», – зазначив Юрій Костенко.

Під час презентації книги політик розповів, що взятися за перо його наштовхнув акт агресії Росії проти України. Такі події були спрогнозовані й, що цікаво, передбачені певними документами, створеними ще при розпаді СРСР, про що автор також згадує у своїй книзі.

«Актуальна в нинішніх реаліях проблематика в контексті анексії Росією Криму, що грубо порушує Будапештський меморандум, вперше широко представлена саме в цьому виданні, котре містить також біографічні дані близько 50 політиків, військових (український, американських, російських), які були дійовими особами цього періоду», – зазначив автор.

Також Юрій Костенко провів паралелі між політикою 90-х та сьогоденням і наголосив, що «доки політика не буде творитися фахово, вона не буде успішною та ефективною».

«Історія ядерного роззброєння» – це історія в обличчях, рішеннях, діях. Це не так історія, як відповіді на запитання, якою має бути сьогоднішня політика, аби Україна могла розвиватися як європейська держава», – переконаний автор.

Під час презентації книги студентів цікавило питання можливості повторного набуття нашою державою ядерного статусу, відновлення того потенціалу, котрий Україна мала зі здобуттям незалежності, альтернативи Будапештського меморандуму та ін.

На що Юрій Костенко впевнено відповів: «Повернення Україні ядерного статусу неможливо».

Світлини: Анастасії Коник Більше фото