Цьогоріч українська спільнота відзначає 150-річчя від дня народження видатного українського історика, політичного та громадського діяча Михайла Грушевського. 28 квітня 2016 року в Правничому коледжі відбувся літературний вечір «Михайло Грушевський: життя і діяльність очима потомків».
«Є події, що по короткім часі мають виключно історичне, сказати б, антикваричне значення; є знов такі, що служать вихідною точкою для дальших поколінь на довгий час, сотворюють для них цілком нові обставини життя, виносять на верх змагання й ідеї, що стають боєвим прапором для віків, святощами для одних і страхом для других», – актуалізовуючи слова Михайла Грушевського, зазначили молоді правники.
Зі вступним словом звернувся до учасників заходу директор Правничого коледжу Володимир Цікало. «Діяльність і творчість Михайла Грушевського – ціла епоха в інтелектуальному, науковому, національно-культурному й державному розвитку України. У переломний період життя української нації є потреба глибоко осмислити й по-новому оцінити творчу спадщину й основні засади діяльності Михайла Грушевського як державотворця й засновника української наукової національної історіографії», – сказав він.
Цитуючи уривки зі спогадів відомого історика, студенти Правничого коледжу перегорнули сторінки біографії Михайла Грушевського, розповіли про його дитячі роки, період юнацтва та зрілості. Ведучі акцентували увагу головно на тих моментах, які ілюструють принципову позицію Михайла Грушевського щодо Української держави, мови, історії та культури.
«Страшенно мріяв про неї й линув душею до неї цілими десятиліттями, бо то був одинокий пункт, де я міг зв’язуватися з українською стихією, дотикатися до української землі, до її природи, до її культури. …Українське село, ліси, води, український народ, українська мова, все це ввірвалося в мою душу як якийсь інший, кращий світ, до котрого я міг тільки душею і мрією тягнутися, відраховуючи місяць за місяцем ті три роки, коли батьки мої могли повторити сю подорож», – писав Михайло Грушевський.
У виступах студентів йшлося про те, що з молодого дуже освідченого студента Михайло Грушевський дуже швидко став відомим ученим-істориком. Відтак, йому запропонували викладати українську історію у Львівському університеті.
«Українська молодь тоді вперше могла почути наукові лекції, на яких учений детально пояснював минуле рідної землі. Та найціннішим у викладах Михайла Грушевського було те, що всі події він оцінював із українського становища, намагаючись пояснити розвиток нашого народу від найдавніших часів, умів закцентувати увагу на світлих періодах минулого України», – зазначили студенти.
Олександр Кониський писав про Михайла Грушевського, що «відколи українська нація почула себе після довгого занепаду нацією, – се вперше український професор оповідатиме українцям по-вкраїнському рідну історію». За його словами Грушевський був перший мав змогу будити українську національну свідомість вільним словом.
Михайло Грушевський – учений світового рівня, творча спадщина якого вражає своїм тематичним діапазоном, енциклопедичністю, універсальністю. Його перу належать близько двох тисяч праць з історії, соціології, літератури, етнографії, фольклору.
«…Спільною рисою для всього, чого торкалося перо М.С. Грушевського, є, на мою думку, ця глибока переконаність у правоті української справи, в досяжності й здійсненності основних завдань українського руху. До всіх питань він підходить як українець з погляду життєвих інтересів українських народних мас…», – так відгукувався про Михайла Грушевського Сергій Єфремов.
Досі недостатньо повно досліджено публіцистику, епістолярний доробок Михайла Грушевського. Та насамперед він увійшов в історію як її великий літописець, автор фундаментальної «Історії України-Руси», справедливо названої метрикою українського народу. Створена ним цілісна концепція українського історичного процесу увібрала в себе кращі здобутки сучасної йому української науки, була осяяна високою свідомістю і тому стала стрижневою ідеєю українського відродження. Очоливши Центральну Раду, він був глибоко переконаний, що нова українська державність має базуватися на принципах демократії і закону.
Своєю працею Михайло Грушевський закладав міцні підвалини української державності. Він закликав «пам’ятати, що ми репрезентуємо великий народ, і повинні репрезентувати його гідно…».
