Упродовж 6-15 березня 2015 року з візитом у Львові перебував завідувач кафедри комунікації та театрального мистецтва Інституту криміналістики Міського університету Нью-Йорка (США), професор Сез Баумрін. Його приїзд став можливим за організаційного сприяння кафедри театрознавства та акторської майстерності ЛНУ імені Івана Франка та Львівського академічного театру ім. Леся Курбаса. Наукова мета візиту заокеанського гостя – початок його авторського дослідницького проекту, присвяченого вивченню життєвого й творчого шляху Леся Курбаса, його ув’язнення та загибелі.
Протягом дев’яти днів відбулося понад десять індивідуальних зустрічей-консультацій американського професора з викладачами кафедри театрознавства та акторської майстерності. Сез Баумрін також побував на п’яти виставах Львівського академічного театру ім. Леся Курбаса, виставах «Театру в кошику», Львівського національного драматичного театру ім. Марії Заньковецької та творчої майстерні «Слово і голос». Заняття з акторської майстерності (КМТ-31) вразили професора як фаховим рівнем педагогічного складу, так і серйозністю ставлення студентів до своєї праці.
Професор Сез Баумрін люб’язно погодився зустрітися зі студентами та викладачами факультету культури і мистецтв. Відтак, 12 березня найбільша аудиторія факультету вмістила всіх охочих почути його розповідь про сучасний американський театр. Спершу ми попросили лектора розповісти про себе – і почули цікаву оповідь про зустрічі з Є. Ґротовським, Е. Барбою та ті впливи, що їх здійснили ці видатні особистості на долю Сеза Баумріна. Щодо сучасного некомерційного театру, професор підкреслив не надто велику популярність в Америці пошукових та експериментальних напрямів. Вдаючись до самоіронії, Сез Баумрін промовив: «Ми не любимо Ґротовського, ми не любимо Брука, ми не любимо Мейєрхольда»… Було дуже несподівано почути, що й студенти театральних вишів у США не рвуться експериментувати.
Під час майже двогодинної лекції професор Сез Баумрін виклав конспективно майже увесь курс історії американського театру, закцентувавши увагу на вагомості впливів митців-емігрантів із Центральної та Східної Європи в ХХ ст. Чільне місце серед них посідав Лі Страсберг, виходець з села Буданів (нині – Теребовлянського району Тернопільської області), який заснував у США власну школу на основі системи К. Станіславського. Серед її випускників – славетні Мерилін Монро, Аль Пачіно, Дастін Хофманн, Роберт де Ніро та ін. І хоч батьки вивезли малого Ізраїля Штрассберга (справжнє ім’я та прізвище Лі Страсберга) з малої батьківщини у віці семи років, Сез Баумрін нагадав нам про цю українську, зокрема галицьку, гілку родоводу сучасного американського театру.
На завершення свого виступу Сез Баумрін відповів на запитання студентів і викладачів, з’ясувавши можливості потенційної праці молодих режисерів в американському театрі, особливості виробничого циклу підготовки вистав, окресливши в найзагальніших рисах театральне фестивальне життя США й ін. Без сумніву, ця зустріч допомогла нам краще зрозуміти як особливості історичного розвитку, так і проблеми сьогодення американського театру.